В Україні перспективу свого бізнесу бачать лише 39% виробників молока

Якщо кількадесят років тому молочна галузь мала статус ключової в АПК, а чисельність поголів’я худоби, продуктивність, вал виробництва, вважалися індикаторами, які характеризують рівень продовольчої безпеки країни, то сьогодні цей сектор опинився на задвірках державної уваги, внаслідок чого всі його основні показники стали сходити нанівець, а гучні заяви посадовців не можуть зупинити негативних процесів.  Особливо тяжкими для молочників були 2014-2016-ий роки. В якому стані галузь сьогодні, чи має перспективи розвитку? Про це наша розмова з аналітиком Асоціації виробників молока Яною Музиченко.– Станом на 1 січня 2017 року, загальне поголів’я ВРХ в Україні становить 3,6 млн, це майже на 80% менше порівняно з 1991 роком, – говорить Яна Музиченко. – Молока в 2016 році одержано 10,4 млн тонн, що на 53% менше, ніж вироблялося 26 років тому. Тобто молочна галузь, на жаль, демонструє негативну динаміку. Протягом семи місяців цього року було вироблено 7,2 млн тонн – на 0,5% відсотка менше, ніж за відповідний період 2016-го. Але є позитивний момент: якщо торік частка продукції молока промислових підприємств становила 24% від загального валу, то цього року вже 26%, решта припадає на господарства населення.

–А яка якість молока, виробленого промисловиками?

–В Україні якість продукції розрізняється за такими ступенями: екстра, вищий, перший, другий, і негатункове молоко. Так от, 15,6%(торік – 13%) так званого промислового молока належить до екстра ґатунку, 35% – до вищого, близько 40% – першого. Приємно, що якісні параметри сировини щороку поліпшуються. В господарствах населення переважає продукція другого ґатунку. Щоправда, статистика вистрілює 56 тоннами екстра-ґатунку від населення, але це помилка, бо молоко такого класу можна одержати тільки завдяки високим технологіям.

–Останніми роками ситуація в галузі була такою: поголів’я корів в індивідуальному секторі скорочувалося швидшими темпами, ніж у промисловому. А як зараз?

–Кризова ситуація 2014-2015-го дуже дошкульно вдарила по галузі, а тому і в індивідуальному, і в промисловому секторах скорочення поголів’я було суттєвим – відповідно  3 і 4%. З ринку виходять нерентабельні господарства. Ті, в яких витрати перевищують собівартість, котрі не можуть вдосконалювати технології виробництва, не мають ресурсів для підвищення продуктивності худоби. Вже доведено: якщо корова дає в середньому на рік менше 8 тисяч кілограмів молока, то це просто соціальний проект і лише питання часу, коли воно вийде з цього бізнесу. Це еволюційний процес, на ринку залишаються найсильніші.

Але якщо говорити загалом, ситуація не така вже й катастрофічна. Стресовий період минув і зараз починається активне відновлення. В результаті опитування близько трьохсот учасників ринку ми з’ясували, що 6% планують виходити з цієї галузі, 55% – залишать свої потужності на нинішньому рівні: ні збільшуватимуть, ні зменшуватимуть їх. І 39 % заявили про те, що розвиватимуть бізнес, будуватимуть нові комплекси, збільшуватимуть поголів’я, впроваджуватимуть нові технології. Тобто бачать перспективу.

–А яка продуктивність у господарствах, які входять до АВМ?

–В середньому 8 тисяч кг, тоді як середня по країні не досягає навіть 6 тисяч, причому є такі потужні, які одержують понад 10 тисяч кг на корову. Серед них ТОВ «Маяк» Полтавської області, яке утримує 2,5 тис корів, велика потужна компанія із Дніпропетровської області «Єкатеринославський» із дійним стадом понад 3 тисячі голів,  племзавод «Степной» Запорізької області. Останнє вирізняється тим, що має власний молокопереробний завод.

–Якою була цінова динаміка протягом минулого року і 8 місяців 2017-го і що впливає на неї?

–Ціни на молоко наразі на хорошому рівні – 9,40-9,50 за кілограм молока екстра ґатунку. Торік ціна о цій порі на таку ж категорію продукції становила 5,60 грн/кг. Тобто бачимо суттєве зростання. Це обумовлено кількома факторами. Тим, що молочні продукти почали активно експортуватися,  відповідно виникла значна потреба в молокосировині з боку переробників, крім того галузь перебуває в сезоні «малого» молока. Не варто забувати і про те, що з ринку вийшло досить багато господарств, що призвело до зменшення обсягів виробництва молока. Вважаю, що гранична ціна, яка дасть змогу працювати не на збиток ні виробникам, ні переробника, в кінці жовтня має становити в середньому по Україні близько 10 гривень за кг молока екстра ґатунку.

 –Переробники іноді заявляють, що навіть в Європі закупівельні ціни на молоко нижчі, ніж в Україні…

–Якщо порівнювати українські ціни зі світовими, то Україна залишається десь позаду від решти гравців світового ринку. В кожній країні базисні вимоги до молока різні, наприклад, в Україні жир – 3,4%, білок –  3%. В Новій Зеландії жир –  4,2%. Міжнародна організація ІFSN зводить ці показники до єдиного знаменника: жир – 4 і білок 3,3%. Якщо аналізувати вартість сировини за цією методикою, то побачимо, що вона в Україні зараз становить 26-27 євро за сто кг, тоді як в Європі – близько 35 євро за сто кг. При цьому у нас відбуваються девальваційні процеси. І якщо ціни швидко зростають у гривнях, то це насправді ще не означає, що вони рівняються зі світовими.

–Чи всі члени вашої асоціації одержали дотацію, згідно з бюджетною програмою 2017 року?

–Насправді, ні. І ситуація наразі досить непевна, бо ми одержали багато обіцянок в кінці року на етапі формування бюджету, але вони так і не були виконані. Згідно з опитуваннями учасників асоціації, за перше півріччя 30% респондентів одержали всього близько 10 млн гривень дотацій, а близько 70% взагалі – ні копійки. Головна причина: податковий кредит переважав податкове зобов’язання. Адже за умовами розрахунку, податкова дотація може надаватися тільки на ті кошти, які сплачені до бюджету. Але галузь тваринництва – не єдина в господарстві, є ще й рослинництво, для якого закуповуються насіння, ЗЗР, добрива. Відповідно утворюється високий податковий кредит, але оскільки податкове зобов’язання нижче, то воно не перекриває першу суму.

–Ви намагаєтеся цю проблему розв’язати?

–Були подані заявки до Кабміну про те, що ми не погоджуємося з таким порядком, посадовці запропонували написати свою формулу, як ми це бачимо. Ми її подали. Вважаємо, що слід розраховувати дотацію в залежності від податкового зобов’язання. І це буде набагато простіше, реальніше і не так заплутано. Будемо добиватися впровадження цього механізму в наступному році. Окрім цього ми хотіли б, щоб почала реально працювати програма відшкодування будівництва та реконструкції молочних комплексів. Держава має розуміти, що добитися серйозних зрушень у розвитку галузі можна лише за її дієвої підтримки…

–Дякую.

Розмовляв Олександр Карпенко.

Інфоіндустрія

Читайте нас у Telegram