Куди подіти зерно, якщо не розблокують море – думка

“У такому разі аграрії можуть вдатись до такого непопулярного рішення, як лишити кукурудзу в полі до весни. Це певною мірою розв’язує проблему сушіння зерна і суттєво зменшує потребу в складських потужностях. Проте ризик ураження зерна кукурудзи грибними хворобами зростає до рівня, коли практично все зерно буде містити токсини грибного походження. Загалом на світовому ринку токсини трапляються насамперед у кукурудзі бразильського походження. Покупці добре знають це і тому в попередні роки віддавали перевагу українській кукурудзі. Якщо ж значна частина посівів зимуватиме в полі, репутація вітчизняної кукурудзи може постраждати. Коли покупці почнуть виявляти афлатоксини, на кожну партію, кожен вагон і кожен автомобіль вимагатимуть робити недешевий аналіз, що збільшить витрати відправника і створить додаткові затримання на кордонах.

Інший непопулярний варіант полягає у використанні кукурудзи як пального для електростанцій. Усі знають, що через порти не лише відправляли зерно, а й завозили вугілля. Нині порти не працюють, і це дає привід замислитись про наступний опалювальний сезон. Паливом кукурудза може бути не в усіх випадках, однак певний тип електростанцій теоретично може її застосовувати досить ефективно.

Цілком імовірно, що такий підхід до використання харчових продуктів засудять Євросоюз і США, однак проблему браку кукурудзи можна розв’язати тими обсягами, що витрачають на виробництво етанолу в тих самих Сполучених Штатах. Там щороку виробляють 450 млн тонн кукурудзи, з яких 120– 130 млн тонн спрямовують на виробництво паливного етанолу. Елементарним зменшенням умісту етанолу в бензині на кілька відсотків можна легко компенсувати дефіцит кукурудзи в розмірі 30 млн тонн на світовому ринку. До жодних відчутних наслідків це не призведе.”