ВАР про ринок землі
13.10.2016
Першу річ, яку потрібно вирішити до того, як запускати ринок землі – це як зробити так, щоб ті, хто вміють на ній ефективно працювати, могли взяти гроші на її покупку і взяти під нормальний відсоток, який можна порівняти з тим , під який кредитуються наші зарубіжні конкуренти – в Європі, в Штатах і т.д. І це звичайно навіть не 10 відсотків річних, це все-таки менше. Тоді ми з одного боку прийдемо до того, що землю куплять саме ті, хто на ній може працювати, з іншого – люди, які нею володіють отримають справедливу ціну, що теж дуже важливо. На жаль в даний момент ми не має можливості для такого рішення, це проблема, яка не вирішується швидко. Тому ми як і всі інші асоціації підтримуємо рішення про продовження мораторію.
Ми згодні з тим, що в той момент, коли буде запускатися ринок землі, потрібні деякі пілотні проекти, тому що без них ніхто не буде розуміти ціну землі. Поки немає поняття ціни землі банки навіть при наявності коштів на кредитування не будуть їх виділяти.
Відповідно, попередньо потрібно щось зробити з фінансовими інструментами і з появою фінансування. Можливо, спільно з міжнародними інститутами, може бути з боку держави, це перша теза. Друга теза – це має бути введено поступово для того, щоб спочатку в невеликих обсягах сформувалася зрозуміла ціна і запустилось кредитування.
Найефективніші аграрії в Україні це зовсім не холдинги, ми маємо доступ до звітності своїх членів, які є середніми господарствами, і я можу сказати вони найефективніші. Тому що тут немає проблеми менеджменту. Є проблема реалізації продукції тому що у нас обсяги менше, у холдингів більше, але тут відомий рецепт – #кооперація, вона починає розвиватися, для цього просто потрібно трішки часу. Я впевнений, що середній аграрний бізнес буде набагато ефективніше холдингів і зможе пропонувати за землю велику ціну, ніж холдинги. Тому що господар завжди ефективніше менеджера.
Коли ми говоримо, що таке середній фермер. 500 гектарів – це не середній, нормальну ферму на 500 гектарах не побудуєш. Нормальна ферма – це від 1000 голів, на кожну голову потрібно мінімум 0,8 гектара, тобто середнє фермерське господарство – це 1000 гектарів, щоб вирощувати грубі корми. Тому говорити про те, що давайте обмежимо 500 гектарами, це означає що ми створюємо неефективне сільське господарство в країні, яке все одно помре. Тому що наше сільське господарство експортноорієнтована галузь і ми будемо конкурувати з Бразилією, Аргентиною та іншими країнами, у яких цих всіх сентиментів немає, вони просто будують ефективне сільське господарство.
Поки ми на підйомі це добре, але коли кон’юнктура піде вниз, то тоді всі ці соціальні речі вони помруть і потягнуть за собою державу, як це відбувається зараз з ЄС, які витрачають на сільське господарство по 50 млрд євро на рік. У нас немає 50 млрд євро і не буде, це треба ще розуміти, що в ЄС сільське господарство становить приблизно 3% або менше, а у нас – 10%. Тому ми не зможемо виділяти дотації, в порівнянні з європейськими для підтримки аграрного сектора. Відповідно не потрібно дивитися на цю модель, вона не реалізована в Україні. Тому ми виходимо з того, що обмеження повинні бути, але вони повинні бути набагато вищими, щоб середній фермер міг купити землю і на ній працювати.
Ще один момент. Як ви думаєте, де велика зайнятість на гектар, в яких господарствах? Велика зайнятість не в малих господарствах, тому, якщо ми хочемо забезпечити зайнятість, то це не означає розвиток виключно малого фермера, у кожного є своя ніша, в чому то більш ефективні малі ферми, в чомусь середні, а в чомусь великі холдинги. Нехай кожен займе свою землю і виробляє максимальну додану вартість для України і конкурує за цю землю.
Безумовно ми погоджуємося що власниками української землі принаймні на першому етапі, перші 10-15 років були саме громадяни України.
Михайло Соколов
Прес-служба
Всеукраїнська Аграрна Рада
Пов’язані теми:
