Міндобрива: чи буде світло в кінці тунелю?

Попри проблеми «хімічної» галузі, зривів осінньої посівної не було, хоча валютні коливання стали однією з причин подорожчання мінеральних добрив у гривні. Чи встигли українські аграрії зробити запаси, на яких добривах будуть економити, звідки нині завозять «мінералку» до України та як держава може стабілізувати ситуацію щодо виробництва та ціноутворення мінеральних добрив розповідає Дмитро Гордейчук, директор інформаційної агенції «Інфоіндустрія».

Із якими показниками щодо внесення мінеральних добрив українські аграрії увійшли в зиму?

Внесення азотних добрив однозначно зменшилось. Загалом менше внесли аміачної селітри, якої аграрії не дорахувались 300–330 тис. т на осінні польові роботи. Поштовхом до відмови від добрив була зависока ціна на них. На жаль, здешевлення гривні негативно вплинуло на ціноутворення. Особливо болючим для аграріїв було зростання ціни на фосфорні добрива, що припало на першу хвилю подорожчання. Амофос став пунктом відліку для побудови політики закупівлі добрив аграріями для осінньо польових робіт. Слід зазначити, що для аграріїв девальвація гривні була не надто відчутною, адже сіяли вони за низьких цін на ресурси у гривнях, а збирали урожай за іншими, вищими, цінами. Однак головне питання було: коли саме зупиниться курс. Фіксування курсу було необхідним, насамперед, для розуміння ціни на агропродукцію, а отже, й на ресурси. Нині співвідношення цін на пшеницю й соняшник та на селітру й NPK зовсім не критичне, тож хвиля закупівлі добрив тільки починається. У разі стабілізації курсу, аграрії почнуть закупівлю раніше, аби уникнути ажіотажу, в іншому разі, це зроблять трейдери, а аграрії вже куплять добрива навесні, перед початком внесення.

Від яких добрив аграрії відмовилися повністю або частково під посівну озимих 2015? Як це позначиться на врожайності?

Аграрії повністю не відмовлялись від жодних добрив. Лише щодо мікро- та фосфорних добрив можна спостерігати спад у декілька разів. Цього року фосфорних купили лише 75 тис. т проти 200 тис. т торік. Зазначимо, що відбулася зміна пріоритетів у сівозмінах: зернових у наступному році буде менше, більше посіяли високодохідних технічних культур, що значно вплине на закупівлю добрив навесні.

Урожайність в Україні наступного року, звісно, зменшиться, але не суттєво. Завдання агросектору – втримати доходи та не допустити збитковості. Говорити, на скільки буде зменшення врожайності зернових ще зарано.

ОПЗ 1

Які українські заводи-виробники азотних добрив, окрім сєвєродонецького «Азоту», наразі не працюють?

Не працює «Стирол», також не відвантажує в Україну і кримський «Титан» – єдиний виробник амофосу 12:52. Не завантажений «Сумихімпром». Головна причина часткового простою сумських потужностей – відсутність стабільного попиту, що стосується інших заводів – дорогий газ та воєнні дії.

Як дефіцит російського газу позначився на обсягах виробництва азотних добрив?

Дефіцит газу – це окрема тема. Звісно, заводи просто змушені зупинятись, гірше, якщо їх ще й примушують це робити. На жаль, на зовнішніх ринках склалася кон’юнктура найгірша за останні 4 роки. Наразі завантаження галузі критично низьке – менше 35%, хоча на окремих заводах досягає 85–90%, однак, і на тих, що не працюють виплачують зарплату і людей поки не звільняють.

Хто є основними гравцями на ринку виробників та постачальників міндобрив?

Основні гравці – це український «Остхем» та російські холдинги «Єврохім» та «ФосАгро». Багато українських імпортерів мають досить значний попит на добрива і шукають вигідні пропозиції для їх імпорту, стримує лише курсова політика. В останні часи досить серьозно впливають на український ринок великі імпортери та дистрибюторські мережі, це, передусім, компанії «Агроімпорт», «Ерідон», «УкрАгроНПК», «Райз». В західному регіоні найвпливовіший постачальник «Галнафтохім».

ОПЗ 2

На скільки і на які види добрив підвищилися ціни восени? Це було очікуваним?

Восени підвищуються ціни на фосфорні добрива. Амофос та діамофоска стають надпопулярними продуктами, і ціна зазвичай зростає не більш як на 10%. Цього року вона піднялася з 7400–7500 до 9300–9400 грн/т (амофос). Селітру оцінюють у 6200–6400 грн/т у біг-бегах, карбамід – 6500–7000 грн/т. Поки що це межа, наступне зростання цін буде піковим – у лютому, але це не зробить добрива недосяжними. Справа лише у вчасній їх закупівлі. Адже треба забезпечити регіони добривами ще до того, як зійде сніг.

Чи були накопичені запаси добрив виробниками, трейдерами та аграріями у зв’язку з очікуванням подорожчання?

Запасів, на жаль, не зробили. Причин цього було декілька: війна просто вибила землю з-під ніг постачальників, частина вагонів залишилась у Луганську та Донецьку, зіпсовані стосунки з Росією та антидемпінгове мито стали несподіванками для трейдерів, які роками налагоджували відносини. Альтернативних джерел не було, реєструвати нові добрива від інших постачальників з інших країн не було часу. В результаті цей сезон був повністю втраченим.

Наразі накопичення запасів добрив для трейдерів неможливе через нестабільність курсу та неприпустиме «замороження» великих обсягів обігових засобів на складах, та й не всі аграрії готові до накопичення добрив на складі. Підготувалися окремі холдинги, хоча вдало завершити посівну і пройти період нестабільності можуть лише господарства із земельним банком не більше 30 тис. га (оптимально – 4–5 тис. га).

На скільки змінився обсяг імпорту добрив восени?

Восени фізичний обсяг імпорту скоротився майже на 40%. Грошовий обіг у валютному еквіваленті зменшився адекватно, в гривневому залишився на звичному рівні, дещо зріс щодо окремих добрив.

Звідки добрива завозили цього року?

Добрива традиційно завозять переважно із Росії. Торік та цього року багато імпортували з Білорусі. Збільшився також імпорт із ЄС, однак у загальному тоннажі це не було так відчутно. Із ЄС загалом імпортували дорогі якісні водорозчинні добрива. Їх купували в цьому році більше майже на 10%. 

Яка нині частка китайських добрив на українському ринку?

Добре запитання. Поки що китайські добрива майже не представлені в Україні, однак, вже за рік ми можемо побачити навіть китайський карбамід, адже його ціна, втім як і якість, інколи дуже низькі. Вельми перспективним є китайський сульфат амонію, його в Україні постійно не вистачає.

Уже тепер ми купуємо дорогі та відносно якісні водорозчинні добрива з Китаю, імпорт незначний, але зростає.

Які очікування щодо цін на весняний сезон? Чи суттєвим може бути подорожчання?

Очікуємо селітру за ціною 6500–6800 грн/т, карбамід – 6700–7000 грн/т (вагон із доставкою). Це за умови, що курс не зросте понад 16–17 грн/долар США. Власне, ціна на азотні добрива за теперішнім курсом є зависока, це означає, що або вона скоригується, або трейдери вестимуть подвійну гру. Дефіцит добрив свідчить про другий варіант розвитку подій.

Чи може держава залучити регулювальні механізми, аби стримати ріст цін на добрива?

Так, держава може значно вплинути на торгівельну політику щодо добрив, більше того, це наразі життєво необхідно. По-перше, слід створити експертну раду при Кабінеті Міністрів, поновити наради щодо добрив за участі всіх зацікавлених сторін. По-друге, потрібно починати планувати роботу з виробниками, не можна ігнорувати потреби заводів, що дають людям зарплату, а країні валютну виручку та такі необхідні ресурси для аграріїв. Уся політика має стати максимально прозорою.

Головне, ми маємо перестати дискутувати і звинувачувати один одного, варто починати працювати над головною метою: збільшити виробничі можливості агросектору, якнайповніше забезпечити його всіма ресурсами, зламавши всі корупційні та інші перепони для бізнесу.

Чи є альтернатива покрити навесні дефіцит «мінералки»?

Альтернатива може бути лише в добривах. Можливо, це буде імпорт, не виняток, що можуть з’явитися цілі програми фінансування агросектору. Якби українські виробники спромоглися йти на поступки аграріям, Україна виграла би двічі. Наразі найвдаліша програма – це ресурсне фінансування з викупом готової продукції, однак не всі аграрії охоче йдуть на співпрацю з інвесторами, побоюючись втратити свою землю. Реформи в Україні, на жаль, навіть не почались, а це означає, що світло в кінці тунелю лише планується.

Спеціально для спецвипуску журналу  Agroexpert «Насіння: Золотий фонд урожаю – 2015»