Витіснення дорожчих зернових та олійних культур із дефіцитних експортних каналів не гарантує збільшення валютної виручки, – УЗА

УЗА закликає уряд не надавати пріоритет окремим аграрним вантажам, щоб не обмежувати експорт зерна

Українська зернова асоціація (УЗА) звернулася до Прем’єр-міністра України Сергія Корецького із закликом не допустити запровадження пріоритетів для окремих видів аграрних вантажів при експортних перевезеннях, перетині державного кордону та портовій перевалці. Зокрема, йдеться про пропозиції надати переваги експорту шроту та макухи, що може обмежити доступ зернових та олійних культур до дефіцитної логістичної інфраструктури, погіршити становище агровиробників та зменшити валютну виручку держави.

УЗА наголошує, що в умовах війни та обмежених логістичних потужностей держава має забезпечувати рівні умови експорту для всіх учасників аграрного ринку, а не створювати переваги для окремих видів продукції за рахунок інших виробників та експортерів.

За даними Міністерства аграрної політики та продовольства України, у вересні фактичний експорт основних аграрних товарів становив 2,17 млн тонн. Зокрема, залізницею було перевезено 871,6 тис. тонн, а морським транспортом – 1,15 млн тонн, із яких 992,2 тис. тонн припадало на порти Дунаю.

За оцінками УЗА, у разі надання пріоритету експорту шроту та макухи обсяги їхніх поставок можуть становити близько 380–390 тис. тонн на місяць. Водночас пропонується надати пріоритет соняшниковій олії в обсязі 400 тис. тонн щомісяця.

Таким чином, сукупний обсяг лише цих двох категорій вантажів може сягнути 780–790 тис. тонн на місяць, або близько 36% фактичного місячного аграрного експорту. Якщо ці вантажі переважно спрямовуватимуться через дунайські порти, вони можуть становити близько 68% нинішніх обсягів перевалки на цьому напрямку.

Це суттєво звузить можливості експорту зернових та олійних культур, посилить конкуренцію за транспортні ресурси та збільшить логістичні витрати.

Найбільше від такого рішення можуть постраждати малі та середні агровиробники, які мають обмежені можливості для зберігання врожаю, залучення оборотних коштів та використання альтернативних експортних маршрутів. Затримки з реалізацією продукції та подорожчання логістики можуть призвести до зниження закупівельних цін на зернові й олійні культури.

УЗА також звертає увагу, що економічна доцільність надання пріоритету шроту та макусі з погляду збільшення валютної виручки є сумнівною.

Зокрема, у порту Констанца ціна соняшникового шроту становить 255–265 доларів за тонну, тоді як продовольча пшениця та кукурудза оцінюються у 272–275 доларів за тонну, соя – у 460–470 доларів, а насіння ріпаку – 535–545 доларів за тонну.

Отже, витіснення дорожчих зернових та олійних культур із дефіцитних експортних каналів не гарантує збільшення валютної виручки, а навпаки, може призвести до її скорочення.

Крім того, пріоритетний експорт шроту та макухи може негативно вплинути на внутрішній ринок, оскільки ця продукція є важливою складовою кормів для тваринництва та птахівництва. Скорочення її доступності може спричинити зростання собівартості виробництва м’яса, молока та яєць.

В асоціації підкреслюють, що адміністративні переваги для продуктів переробки фактично означатимуть перерозподіл обмежених логістичних ресурсів від первинних сільськогосподарських виробників на користь окремого сегмента переробної промисловості.

«Завдання держави – забезпечити рівні, прозорі та недискримінаційні правила доступу до інфраструктури, а не здійснювати перерозподіл логістичних можливостей між учасниками ринку», – йдеться у зверненні УЗА до уряду.

Українська зернова асоціація закликає Кабінет Міністрів не підтримувати включення шроту та макухи до переліку пріоритетних експортних вантажів, не допускати дискримінаційних переваг для окремих видів аграрної продукції та забезпечити рівний доступ усіх виробників і експортерів до залізничної, прикордонної та портової інфраструктури.

УЗА переконана, що в умовах війни державна політика має бути спрямована на підтримку українських агровиробників, збереження конкурентоспроможності аграрного сектору та максимізацію загального експортного потенціалу України, а не на створення преференцій для окремих категорій вантажів чи учасників ринку.

Інфоіндустрія

Читайте нас у Telegram