«Небесний» номер журналу «Агроіндустрія» – анонс
26.04.2019
Все частіше над полями країни можна бачити безпілотні літальні апарати або дрони. Що це? Дорогі іграшки багатих господарів, які хочуть здивувати гостей та сусідів, чи інструмент підвищення ефективності виробництва.
Відповіді на ці запитання шукаємо в розмові із засновником компанії DRONE.UA Валерієм Яковенком.
За його словами, невеликі власники об’єднуються для того, аби одержати одноразову послугу. Але самі дрони сьогодні дуже впали в ціні, якщо раніше обладнання коштувало 3-4 тис. дол., то зараз – близько тисячі.
Значний інтерес до «небесних» технологій почали виявляти аграрні підприємств площею від 2 до 15 тис. га. Ринок змінюється, на ньому відбувся перелом у бік середніх та дрібних аграріїв.
Можливо помріяти і про літак для аграрних цілей. Ідея використовувати літак для потреб сільського/ лісового господарства належить ліснику Альфреду Ціммерманну. У 1911 році він отримав патент на проведення повітряної обробки крон дерев порошкоподібними інсектицидами.
У 1916 році ентомолог Dr. B.R. Coad і нікому не відомий фанатик авіації Collett E. Woolman створили компанію DeltaLab. Протягом шести років вони відпрацювали технологію боротьби з довгоносиком і сараною, використовуючи переобладнані військові біплани Curtis JN-6.
Виявилося, що літаки можна використовувати не тільки для захисту полів і деревних насаджень, а й для посіву с/г культур. У 1929 році в Південній Каліфорнії за допомогою літака вперше почали сіяти рис.
Аеросила в Радянському Союзі почали застосовуватися в 1932 році. На території України і Північного Кавказу літаки використовували для посіву зернових культур і багаторічних трав у розмокший грунт. З повітря сіяли не тільки рис, а й пшеницю, а також ячмінь.
В СРСР з кінця 1940-х років в якості «авіасівалки» використовували переважно «кукурудзяники» – літаки АН-2. З них, обладнаних широкозахватних тунельними розкидачі РТШ, проводили посів рису і багаторічних трав. Сіяли також дрібнонасінні культури – ріпак, гірчицю. Для цього використовували спеціальний мікродозатор. Для аеросіву використовували також вертольоти Ка-26 і Мі-2.
Неймовірно? Але можливо з часом реально для будь-якого фермера за умов кооперації.
Залишайтесь з журналом «Агроіндустрія», не забувайте передплачувати видання, бо ж ми завжди знаємо, як здивувати. Травневий номер вже у типографії!
Редакція журналу “Агроіндустрія”
Пов’язані теми:
