Саранові й німфаліди — найбільш небезпечні шкідники останнього періоду

Фітосанітарний стан сільськогосподарських рослин 21 червня 2019 року.

На неугіддях, узбіччях доріг і каналів, пасовищах триває живлення личинок саранових, які перебувають у ІІ-ІV віках в залежності від області. Саранові за чисельності 0,5-2 екз. на кв.м пошкодили до 3% рослин просапних культур у південних та східних областях. Як і у минулому році, в Чаплинському районі в ДП ДГ «Асканія Нова» Херсонської області на пасовищі площею 30 га виявлено скупчення личинок італійського пруса в кулігу. В середньому обліковували від 50 до 120 личинок (ІІ віку) на кв.м. Щоб не допустити переходу сарани на посіви сої, які знаходяться поруч з пасовищем, була проведена обробка посівів на площі 90 га. Продовжуються спостереження за розвитком італійського пруса.
У Степу та центрально-східному Лісостепу триває слабкий літ лучного метелика першого покоління та відбувається доживлення, залялькування гусениць старших віків. У господарствах степових, осередково лісостепових областей гусеницями метелика першого покоління пошкоджено до 5% рослин соняшника, кукурудзи, багаторічних трав.
Повсюди триває слабкий літ сонцевика будякового, відкладання ним яєць, відродження та живлення гусениць фітофага. Чисельність шкідника значно зменшилась після проведених захисних заходів. В полі зору за 10 хвилин пролітає на посівах сої 1-2 метелики, на неугіддях 1-5 екз. Гусеницями чортополохівки у посівах соняшника пошкоджено до 3% рослин. У посівах сої в лісостепових та поліських областях 3-12, осередково по краю поля від 23 до 30% рослин (Волинська, Київська, Черкаська обл.). Осередково у господарствах Тернопільської області в посівах кукурудзи пошкоджено до 12% рослин культури.

У посівах зернових колосових культур триває шкідлива діяльність личинок різних віків (в південних областях — ІІІ-Y віку, в лісостепових — II-IY) клопа шкідливої черепашки, за чисельності 0,2-2, в осередках Запорізької, Кіровоградської, Херсонської областей до 4 екз. на кв.м. Фітофагом в середньому пошкоджено 1-6% рослин. Колоскам зернових культур також завдають шкоди хлібні жуки та жужелиця (чисельністю 0,5-2, в осередках від 3 до 6 екз. на кв.м, які пошкодили від 1 до 10% колосків), злакова попелиця (заселено 4-12, макс. 20% рослин), пшеничний трипс (заселено 3-22, осенредково до 48% рослин за чисельності 1-9, макс. 20 екз. на кожний), інші фітофаги. З огрубінням зерна озимих культур попелиці перелітають на ярі зернові та злакові бур’яни.
В південних та центральних областях триває літ сірої зернової совки, відкладання ними яєць та відродження їх гусениць, які за чисельності 0,5-1, в осередках 3,5 екз. на кв.м пошкодили від 3 до 7% колосків в господарствах Донецької, Кіровоградської та Херсонської областей. В Тернопільській області відмічено шкідливу діяльність пшеничного комарика, личинки якого заселили до 5% рослин. Захисні міроприємства за порогової чисельності личинок клопа шкідливої черепашки та вищевказаних фітофагів приймаються диференційовано до кожного поля.

Повсюди в посівах кукурудзи розвиваються та шкодять злакові попелиці (3-12, макс. 20% рослин), триває літ стеблового (кукурудзяного) метелика та відкладання ним яєць. В степових областях гусеницями метелика пошкоджено 1% рослин культури. Погодні умови звітного періоду сприяють висиханню яйцекладок фітофага та гусениць першого віку. Осередково рослини культури пошкоджують гусениці лучного метеликів, совок (бавовникова, гамма, інші, чортополохівки.
Для обмеження шкідливості стеблового (кукурудзяного) метелика рекомендовано проводити випуск трихограми на початку та під час масового відкладання яєць з нормою 50-100 тис. самиць, знищення бур’янів та квітучих нектароносів. Проти цього шкідника, за наявності понад 18% рослин з яйцекладками або 6-8% рослин з гусеницями, проводять захисні обприскування.

Рослини сої заселяють та пошкоджують попелиці, трипси, павутинний кліщ, гусениці чортополохівки, совки-гамми, осередково лучного метелика. Відмічено літ акацієвої вогнівки.

На посівах гороху триває активний розвиток та шкодочиннісь горохової попелиці, розмноження якої стримують ентомофаги, в співвідношенні хижак: фітофаг 1:30. Середня чисельність шкідника складає 12 екз. на рослину. (Полтавська обл.).
Триває літ, яйцекладка та відродження личинок горохового зерноїда. Яйцекладки у крайових смугах виявляли на 1-4% рослин за чисельності 1-2 яйця на біб, личинки живляться у 1-2% зерен гороху. Гусеницями горохової плодожерки за чисельності 1 екз. на біб заселено 0,5-1% бобів.
У посівах соняшнику продовжують розвиватись сисні шкідники (геліхризова попелиця, клопи, осередково трипси,), якими заселено 5-15, макс. 30% рослин (попелиці, Київська обл.). Подекуди рослинам культури завдають шкоди гусениці совок, лучного метелика, саранові, якими в допороговій чисельності пошкоджено 2-8% рослин.
Посіви цукрових буряків заселяються буряковою листковою попелицею, яку виявляють на 4-20% рослин, переважно з країв полів за чисельності 3-8, макс. 15-7 (Вінницька, Полтавська обл.) екз. на кожну. Осередково продовжується шкідливість
личинок бурякової мінуючої мухи, які за чисельності 1-2 екз. на рослину пошкодили до 4% рослин. Гусінь совки-гами ІІ віку за чисельності 0,3 екз. на кв.м пошкодила до 3% рослин. У посівах Полтавської області триває живлення амарантового стеблоїда, де ним за середньої чисельності 0,05 екз. на кв.м пошкоджено 3% рослин у слабкому ступеню.  Рослини кормових та столових буряків пошкоджує бурякова листкова попелиця, осередково щитоноски, бурякові мінуючі мухи, совка-гама. Ними в середньому пошкоджено до 4% рослин переважно у слабкому ступені.

На ярому ріпаку продовжують шкодити капустяна попелиця, клопи.

Скрізь у плантаціях картоплі, томатів триває живлення личинок колорадського жука та вихід їх літнього покоління. Повсюди на капусті в різних ступенях шкодять листогризучі совки, білани, молі, попелиці. Переважно в присадибному секторі Волинської, Київської, Тернопільської, Хмельницької областей на капусті шкодить білокрилка. На цибулі шкодять цибулева муха та прихованохоботник.

На огірках шкодять попелиці, трипси.

Інфоіндустрія за матеріалами Держпродспоживслужби