Що впливає на урожайність соняшника – досвід агрохолдингу

31 січня стартував інтенсивний онлайн-курс «PRO.Соняшник», організаторами якого виступили Освітній проєкт «Агрокебети» спільно з УКАБ та агенцією UCABevent. Сьома і завершальна лекція цього курсу – «Система удобрення та живлення соняшнику». Її прочитав Степан Андрушко, Керівник управління виробництва компанії Continental Farmers Group, з досвідом роботи у сільському господарстві 10 років.

За його словами, соняшник – високорентабельна та високомаржинальна культура, а, з урахуванням високих цін на добрива, саме високомаржинальні культури є пріоритетом для аграріїв.

Кислотність ґрунтів

Компанія Continental Farmers Group  працює в п’яти областях: Львівській, Тернопільській, Івано-Франківській, Чернівецькій і Хмельницькій, які є зонами підвищеної кислотності ґрунтів, а це означає, що кислотність (pH) знижує позитивний ефект від внесення добрив. Тому компанія в першу чергу займається зниженням кислотності ґрунту. Розкислення ґрунту означає значні витрати в рік внесення вапна, але допомагає добиватись підвищення врожаю в наступні кілька років.

Степан Андрушко звернув увагу на наступні факти про кислотність ґрунту:

• Надмірно високий (вище 9) або низький (нижче 4) рівень рН є токсичним для коренів рослин.
• Для більшості рослин оптимальним значенням кислотності ґрунту є 6,0-7,0.
• Більшість макро- та мікроелементів максимально доступні за кислотності 6,6-6,9.
• Розкислення ґрунту лише на одиницю значення (від 5,0 до 6,0) сприяє підвищенню урожайності до 50%.
• В кислих ґрунтах (pH 4,0-5,5) залізо, алюміній і марганець досягають токсичного рівня концентрацій. При цьому надходження у рослини фосфору, калію, сірки, кальцію та магнію значно ускладнюється.
• В лужних ґрунтах (pH 7.5-8.5) фосфор, залізо, марганець, мідь, цинк, бор стають менш доступними рослинам через утворення нерозчинних гідроксидів.
• При плануванні технології вирощування рН потрібно брати до уваги в першу чергу, ще до проведення аналізу ґрунту.

Від рівня кислотності ґрунту залежить й відсоток засвоєння мікроелементів.

Фінансову доцільність вапнування ґрунту з метою корегування рівня pH можна порахувати:

В лівій частині таблиці – середня кількість добрив, які вносяться в ґрунт при сівозміні «ріпак-пшениця, кукурудза, соняшник», їх нинішня вартість та витрати при внесених добрив на 1 га. В середньому виходить 13,5 тис. грн витрат на 1 га.

У правій частині таблиці – втрати в грошах на 1 га, які відбуваються через неоптимальну кислотність ґрунту, і відповідно, незасвоєння мікроелементів рослинами. Наприклад, при кислотності ґрунту 5,0 через низький відсоток засвоєння мікроелементів фактичні втрати на 1 га складають майже 8 тис. грн. Тобто, з 13,5 тис. грн вартості внесених добрив незасвоєними рослинами у ґрунті залишаються більше половини. Але підвищення кислотності лише до 6,0 знижує такі втрати до 2,7 тис. грн.

Але до вапнування слід підходити більш ґрунтовно, ніж здається. Не можна просто купити будь-який вапняк, розкидати по полю і чекати на результат. Багато залежить від якості вапнякового чи доломітового борошна. Тому важливо провести аналіз вапнякового матеріалу, який аграрій планує використати. Наприклад, на замовлення Continental Farmers Group було проведено аналіз 28 зразків вапнякового борошна, зібраного по всій Україні. Цей аналіз показав, що лише 13 зразків відповідали першому класу продукту, 3 зразки – відповідали другому класу , і один зразок – третьому класу. Решта 11 зразків взагалі не відповідали стандартам.

Якість вапнякового матеріалу визначають три фактори:

• Вміст карбонату кальцію (нейтралізуюча здатність). Але не можна орієнтуватись лише на цей показник, оскільки сам по собі він не визначає ефективність продукту. Наприклад, може бути матеріал з високим вмістом карбонату кальцію, але практично з нульовою ефективністю.
• Фракційний склад (тонина помелу).
• Реактивність.

За словами Степана Андрушка, дуже важливий помол борошна, тобто – розмір вапнякових часток. Не можна розкидати по полю камінці, тому що вони будуть розчинятись у ґрунті декілька десятиліть. Частки розміром менше 150 мікрон, які мають майже 100% ефективність, мають складати у борошні не менше 40%.

Кількість борошна, яку треба внести в ґрунт, можна вирахувати за формулою:

Норма кальцію = Дельта рН (тобто, бажаний рівень зміни кислотності, наприклад — 0,5) * коефіцієнт ґрунту (від 0,82 – для чорнозему, і до 0,98 – для піску)*10. Потім отриманий результат потрібно поділити на вміст активної діючої речовини у борошні.

Приклад розрахунку при умові зміни кислотності з 5,0 до 5,5:

Норма борошна = ( 5,0-5,5)* 0,9*10 = 4,5 т/га. Далі результат ділимо на вміст активної діючої речовини (0,73), і отримуємо 6,16 т/га.

За словами пана Андрушка, в його компанії порахували, що окупність вапнування становить три роки. Але слід зауважити, що потрібен час, аби внесене вапно почало працювати, і найбільший ефект з’являється з другого-третього ріку. І процедуру вапнування потрібно робити з періодичністю 3-4 роки.

Степан Андрушко пояснив, що оскільки вапнування потребує великих інвестицій, в його компанії прийняли рішення обробляти в першу чергу ті поля, які найбільше «просідають» по рівню pH, і допоки на цих полях рівень pH не буде піднятий, компанія вносить мінімальні норми добрив, аби не втрачати кошти.

Застосування добрив при вирощуванні соняшнику 

Азотні добрива загалом

Азот засвоюється від початку росту й розвитку рослини. До утворення квіток він накопичується здебільшого в листі та стеблах, а згодом – у кошиках. Основне засвоювання азоту закінчується до цвітіння, після чого триває його переміщення по рослині у формі амінокислот. Якщо рослини достатньо забезпечені азотом, то закладається більша кількість квіток, після цвітіння листя повільніше старіє, насіння отримує більший резерв протеїну. Але кількість внесених азотних добрив не повинна перевищувати 50–80 кг азоту на гектар.

В компанії проводили досліди, під час яких брались однакові за показниками поля площею близько 2 тис. га, але вони відрізнялись лише кількістю внесення азоту. Наприклад, на полях, де вносилось 60 кг азоту, врожайність складала 3,67 т/га. А на полях, де вносилось 80 кг азоту, врожайність сояшнику була 3,51 т/га. Таким чином, в компанії побачили, що більша норма азоту не завжди гарантує вищий врожай. І тому компанія вирішила, що не буде вносити під соняшник більше, ніж 60 кг на гектар, оскільки це економічно недоцільно.

Безводний аміак

Безводний аміак має кілька переваг перед іншими видами добрив:

• По-перше, це економіка: якщо вартість одиниці азоту в аміаку складає 49 грн, то у карбаміді – 61 грн, а у селітрі – 78 грн. При нормі внесення азоту у 60 кг/га, перевага безводного аміаку перед карбамідом складає 720 грн на кожному гектарі.
• При внесенні  безводного аміаку значно менші втрати, оскільки втрати при внесенні карбаміду можуть становити від 15-45%.
• Також використання безводного аміаку дозволяє зменшувати кількість операцій у весняний період, а це дає збереження структури ґрунту, яка утворилась зимою.
• Використання безводного аміаку також дозволяє боротись зі шкідниками та патогенами.
• Ще одна перевага — низькі «непередбачувані втрати»: безводний аміак дає мінімальні ризики крадіжок.

Але у безводного аміаку є і недоліки:

• Для внесення цього виду добриву потрібно використовувати спеціальне обладнання та отримувати дозвільну документацію на працівників, які виконують ці роботи. Якщо аграрій наймає компанію, яка виконає послугу внесення безводного аміаку, є ризики, що співпраця не буде оптимальною.
• Якість внесення безводного аміаку залежить від структури та вологості ґрунту. Якщо земля занадто суха, то внесений аміак не закривається ґрунтом і добриво просто випаровується. Якщо ж земля дуже волога – канавки, куди внесений аміак, не закриваються, і він також випаровується.
• Безводний аміак не можна зберігати, його вносять «з коліс», отже це — залежність від постачальника.
• Контроль рівномірності та якості внесення. Фактично дуже мало агрегатів, які роблять картографування внесення безводного аміаку.
• Вузьке вікно внесення
• Вплив на мікрофлору ґрунту.

Тому компанія віддає перевагу використанню безводного аміаку або аміачної води, тоді як карбамід чи КАС використовує на тих полях, де не встигла провести якісне внесення аміаку чи аміачної води.

При цьому спікер рекомендував вносити безводний аміак восени, а не на весні. У компанії були побоювання, що якщо його застосують в жовтні-листопаді, то до весни він вимиється. Але практика свідчить, що нікуди азот не дівається. До того ж весною ґрунт вологий і фізично стиглий —  його структура ідеальна для розвитку кореневої системи, а внесення аміаку руйнує цю структуру.

Фосфорні добрива

Фосфор поглинається соняшником в період від сходів до цвітіння. Під час формування кошиків і до кінця цвітіння рослини соняшнику поглинають 60-70% фосфору від його загальної потреби. Протягом дозрівання насіння в ньому накопичується основна маса азоту та фосфору. Він сприяє могутнішому розвитку кореневої системи, закладенню репродуктивних органів з більшим числом зародкових квіток у кошику, прискорює розвиток рослин, підвищує стійкість до посухи. Азотні та фосфорні добрива за механізмом своєї дії доповнюють одне одного.

Але фосфор – це найбільша проблема аграріїв в усій країні. До останніх років ним серйозно не займались, і тільки з моменту подорожчання добрив почало з’являтись як більше нових досліджень щодо використання фосфорних добрив, так і нових видів добрив.

Загалом фосфору у ґрунті дуже багато. Валового фосфору у ґрунті – 3,5-7 т на гектар, але активного фосфору не так багато – 0,7-2 т на гектар. В той же час доступного фосфору, який частково може бути використаний рослинами, ще менше – 50-400 кг на гектар.

Фосфор для формування врожаю береться як з фосфору зі внесених добрив, так і з фосфору з ґрунту. При цьому лише до 40% фосфору з добрив йде на формування врожаю (а іноді навіть і 20%), тоді як решта 60% – це фосфор з ґрунту.

При цьому більше значення має не стільки кількість внесеного фосфору, скільки спосіб внесення, адже від цього залежить його ефективність.

Аграрій навів приклади (хоча і не на соняшнику, а на кукурудзі), коли помилки при внесенні фосфорних добрив видно неозброєним оком.

На фото добре видно рядки, в які добриво потрапило, і в які – ні.

Також сумнівною є ефективність добрива при умові внесення його розкидачем.

При цьому якщо за умови нинішніх високих цін фосфорні добрива вносити розкидачем, то їх ефективність буде мінімальною. Тому в компанії бачать майбутнє у внесенні добрив, як фосфорних, так і інших, саме в рядок. «Коли добриво знаходиться безпосередньо біля рослини, то ймовірність успіху – значно вища», – наголосив Степан.

Компанія також проводила досліди ефективності використання різних схем живлення та способів внесення фосфорних добрив на соняшнику:

1. РКД (рідкі комплексні добрива) при посіві
2. РКД + Амофос при посіві
3. Амофос при посіві в рядок
4. Амофос розкидним способом

Найвищі результати були зафіксовані на при схемі «РКД + Амофос при посіві».

При цьому велике значення має точність внесення добрив. На фото наглядно видно, які наслідки мають пропуски при внесенні (подано фото кукурудзи, оскільки ця культура дає більш наглядну картину):

Степан Андрушко уточнив, що на відміну від азоту, фосфор не є таким «рухливим» добривом. Якщо азот разом з водою може рухатись до 2-3 см в бік кореневих волосків, то фосфор має бути безпосередньо в зоні рядка.

Калій

Калій засвоюється від початку формування кошика до дозрівання насіння. Близько 75% калію накопичується в вегетативних органах та 25% в насінні. Соняшник дуже калієфільна культура і може засвоювати його навіть з важкодоступних сполук. На ґрунтах з низьким вмістом калію урожайність соняшнику прямо залежить від внесення калійних добрив.

Однією з найважливіших умов ефективної дії калійних добрив є створення оптимального фону азоту та фосфору. Калій є швидше функціональним елементом, що позитивно впливає на процеси трансформації сполук у рослині та їх переміщення. Якщо не буде матеріалу для побудови цих сполук (тобто N і P), то й калій буде неефективний.

За словами Степана Андрушка, зростання норми калію під соняшник не дає значної прибавки врожаю. У компанії були поля, де внесли 200 кг калію на гектар, але зростання врожайності це не дало. Але якщо не давати калію взагалі, то це веде до зменшення врожайності. Тому економічно обґрунтованою нормою є 50-60 діючої речовини на гектар, тобто 100 кг хлористого калію на 1 га цілком достатньо для врожайності 3-3,5 т соняшнику.

Сірка

Потреба соняшника в сірці втричі більша, ніж у зернових, і становить майже 50% потреби ріпаку. Оскільки соняшник є культурою з глибоко проникаючою кореневою системою, а ґрунтові води часто мають достатню кількість сульфатів, то дефіцит сірки може проявлятися на початкових стадіях росту та розвитку. Найкращим прогнозом нестачі цього елементу може бути моніторинг опадів протягом осені, зими, весни та перед посівом. Чим більша кількість опадів випала – тим сильніший дефіцит. Найчастіше нестачу сірки спостерігають на суглинках та брилистих ґрунтах.

За словами Степана Андрушка, сірка — дуже дискусійний елемент: одні говорять про те, що його необхідно вносити, інші — що немає потреби. Але в компанії побачили, що внесення сірки протягом трьох років не дало прибавки врожаю — були поля, які давали кращій врожай при нульовому внесенні. Тому компанія планує відмовитись від внесення сірки при вирощуванні соняшнику.

Бор

Для соняшника найбільше значення серед мікроелементів має бор. Основна кількість цього елементу засвоюється рослинами у фазу 5 листків і до появи квіток. В надто посушливих умовах, а також при поганій структурі ґрунту та ущільненнях може проявлятися дефіцит бору.

Компанія застосовує бор на всіх площах. Вона робила експеримент вирощування соняшнику без бору, і побачила, що невнесення бору чи внесення лише 100 гр на гектар дає практично однаковий результат. Але збільшення норми внесення бору до 250-300 гр на гектар дає певну прибавку врожаю. Тому було вирішено: або не вносити бору взагалі, або вносити 300 гр на гектар.

Continental Farmers Group застосовує бор двічі — за наявності 4-6 справжніх листків, і далі – разом з фунгіцидом або при початку цвітіння. Але дуже важливе перше внесення бору, оскільки саме тоді рослина починає формувати кошик, хоча його ще не видно.

 

Інфоіндустрія

Читайте нас у Telegram