Щодо важливості повсюдного моніторингу сільгоспугідь з-за сарани

У звʼязку із активізацією саранових в південних регіонах України, Держпродспоживслужба звертає увагу сільгоспвиробників, органів місцевого самоврядування та інших зацікавлених сторін на важливість проведення, з метою своєчасного виявлення та контролю чисельності і шкідливості цих потенційно небезпечних комах, постійного фітосанітарного моніторингу: регулярного обстеження сільськогосподарських угідь, неорних земель, пасовищ і прибережних зон.

В України поширені такі види родини саранових: прус, або сарана італійська(Calliptamus italicus L), сарана перелітна(Locusta migratoria migratoria L), сарана марокканська(Dociostaurus maroccanys Thunb), загалом до 20 видів.

Сарана – типовий поліфаг, харчується усіма рослинами, проте надає перевагу злаковим культурам: кукурудзі, просу, сорго, пшениці, а також очерету, пирію тощо.

Саранові, зокрема перелітна сарана (Locusta migratoria), є звичайними представниками місцевої ентомофауни. Ці комахи зазвичай живуть осередками та лише за певних кліматичних умов можуть утворювати щільні групи, які переміщуються в пошуках кормової бази.

Наразі умови в окремих регіонах можуть бути сприятливими для розвитку личинок саранових. З метою попередження можливих втрат сільгоспкультур важливо своєчасно виявляти місця концентрації комах і вживати відповідних заходів.

• Розвиток саранових має циклічність, яка залежить, насамперед, від погодних умов та сонячної активності.

• Основні «резервуари» популяції мешкають в заплавних луках у дельтах великих річок.

• У фазі личинок комахи малорухливі та легко піддаються локалізації.

• Пересування личинок і дорослих особин зазвичай обмежене й передбачуване, що дає змогу своєчасно реагувати.

• Проводить обстеження в першу чергу стацій-резерваторів саранових:

• неорні землі (перелоги та узбіччя), ділянки з розрідженою рослинністю вздовж зрошувальних каналів, галявини та узлісся лісових насаджень;
• посіви багаторічних трав, поля де не проводились агротехнічні заходи.
• Проводити ранкові та вечірні обстеження потенційних місць розселення.
• У разі фіксації підвищеної чисельності — звертатися до територіальних органів Держпродспоживслужби.
• За потреби — застосовувати дозволені інсектициди відповідно до Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів.
• Восени — здійснювати агротехнічні заходи (дискування, оранка), які перешкоджають збереженню яєць у ґрунті.