Тукосуміші: просте рішення для складних добрив

Із 2018 року український ринок гранульованих комплексних добрив уперше за багато років регресував. Скоротились постачання, доступний асортимент, споживання, якість, зросли ціни. Особливо загострилась ситуація з фосфором. Відносно показників 2017 року споживання NPK-добрив у 2018-му впало на 17%, а NP(S) – на 9% (Стаття Саницького М. для журнала “Агроіндустрія”, вересень 2019 р.).

Причини відомі – обмеження імпорту товарів з Росії, введення санкцій стосовно низки виробників через агресію проти України. На момент осені 2019 року – основного сезону вживання комплексних добрив – обмеження будуть ще жорсткішими, а російські товари повинні зникнути взагалі. Треба віддати належне операторам: звиклі до ринкових потрясінь, вони швиденько підшуковують альтернативи. Вже завозять амофос із Марокко, суперфосфати з Туреччини і Тунісу, також зміцнюють позиції складні добрива з Білорусі, Литви, Польщі, Сербії.

Вони, звісно, складні, як і всі фосфоровмісні, але питання у тому, наскільки складні й наскільки концентровані. Амонійфосфати, до яких належать амофоси й те, що в нас хибно називають «амонізованими суперфосфатами», містять фосфор і азот. Кальційфосфати, або ж суперфосфати, цінуються завдяки фосфору, а без збагачення – сірці. Калій треба вносити окремо. І саме на амонійфосфати та кальційфосфати мають покладатися селяни. Європейські гранульовані комплексні добрива, по-перше, дорогі, адже є спеціалізованими і вироблені переважно з імпортованої сировини, а по-друге, зазвичай бідніші на основні діючі речовини, ніж добрива, до яких звикли українські фермери. У будь-якому разі це спричиняє більші витрати на самі добрива та зростання кількості проходів технікою під час внесення.

Не дивно, що за таких умов в Україні різко зросла зацікавленість сільгоспвиробників у простому й очевидному рішенні – дешевому механічному блендуванні добрив, іншими словами – тукозмішуванні.

«Добривний» андеграунд

Практика механічного змішування у місцях зберігання добрив відома вже давно. Принаймні у терміні «тукозмішування» залишилася, мабуть, єдина згадка про те, що колись туками називали речовини, що сприяють родючості. Як пригадують досвідчені комерсанти, у незалежній Україні тукозмішування пережило певний розквіт на початку 2000-х років. Тоді вже блендинг використовували оператори ринку добрив УкрАгро НПК, Укртехнофос, аграрні компанії Cargill та декілька інших. Асортимент гранульованих NPK-добрив зазвичай обмежувався кількома стандартними формулами – нітроамофоска, діамофоска і ще деякими. Тому для тих, хто підходив до живлення точно та науково, не було іншого варіанта, ніж звертатися до змішувачів.

Тоді ж, у 2004 році, був створений і один із лідерів сучасної галузі тукозмішування – компанія «АгроМікс», що має виробничі потужності в складському і логістичному центрі в місті Фастові Київської області. За 15 років чимало компаній скоротили діяльність із тукозмішування, дехто взагалі припинив існування. Дедалі доступнішими ставали гранульовані NPK, що витісняли механічні бленди. Виробництво комплексних добрив в одній гранулі нарощували насамперед російські постачальники, для яких Україна була масштабним ринком збуту.

Тим часом «АгроМікс» теж не втрачала обертів, накопичувала досвід, експериментувала з різними видами добрив, збільшувала кількість ефективних формуляцій. Користь тукозмішування оцінили і великотоннажні виробники добрив, що володіють технологіями синтезу. Зокрема, на базі власної мережі зі збуту міксує добрива найбільша українська хімічна група Ostchem. Виготовляє бленди і Дніпровський завод мінеральних добрив. Іноземні великотоннажні підприємства також розвивали цей напрямок.

Природно, що тукозмішування розвивалося передусім як бізнес постачальників. Сільгоспвиробники, навіть агрохолдинги, не зацікавилися цією справою, з-поміж них і ті, що використовують саме механічні суміші, що пояснюється декількома причинами. По-перше, центр тукозмішування має бути водночас і великим складським логістичним комплексом, де накопичуються чималі запаси різноманітних добрив, виконуються операції вивантаження добрив з вагонів і авто, фасування, завантаження. По-друге, завжди в наявності потрібно тримати значний запас різних видів добрив, а не закуплених з певною метою, як зазвичай робить сільгоспвиробник. Широта і глибина асортименту притаманна саме компаніям, залученим до трейдингу, а не сільгоспвиробництва. По-третє, тукосуміші – товар з коротким сезоном попиту. Тому, знову-таки, саме операторам ринку доцільно влаштовувати тукозмішування в центрах перевалювання, що несуттєво збільшить витрати на постійне утримання, аніж сільгоспвиробникам створювати цілий комплекс для роботи в короткий проміжок часу. Отже, в Україні блендингом займаються окремі виробничі та логістично-торгові компанії.

Тукосуміші використовують сільгоспвиробники в усіх регіонах України – у підживленні будь-яких культур. Можна відзначити, що дуже активно їх замовляють фірми із цукровою спеціалізацією. Крупний блендер на кшталт «Агроміксу» здебільшого обслуговує не локальних фермерів, а клієнтів по всій країні – тих, що традиційно обирають тукосуміші. Місцеве покриття автотранспортом зазвичай охоплює господарства у радіусі 200 км.

Сезонність використання тукосумішей, як і будь-яких добрив зі значним вмістом фосфору і сірки, – це осінь. Проте і на весну виробники часто вмикають змішувачі. Існують різні стратегії закупівлі і внесення комплексних добрив, зокрема механічного поєднання, інколи неоптимальні, «не за теорією», але продиктовані реаліями життя сільгоспвиробника, зокрема цінами на врожаї, термінами пайових контрактів тощо.

Користь – і рослині, і фермеру!

Гранульовані комплексні добрива у численних формуляціях істотно потіснили тукозмішування, але захопити весь ринок не змогли. А з 2018 року інтерес до «міксів» почав швидко зростати, адже вони мають цілу низку переваг, які значно посилюються у сучасному контексті ринку.

Умовно переваги можна розділити на три категорії: агрономічні, агротехнічні та економічні.

Замовниками тукосумішей часто виступають найбільш інноваційні компанії, що впроваджують точне землеробство. Просте поєднання компонентів дає можливість збалансувати діючі речовини у будь-якому співвідношенні одна до одної. Водночас за всієї широти формул гранульованих NPK ідеальної комбінації може і не бути. Зазвичай фермерам достатньо більш-менш близької формули. Але у міру того, як удосконалюються знання про свою землю, потенціал сортів, досягаються цільові врожаї, скорочуються витрати, зменшується екологічний вплив, агрономи дедалі частіше наполягають на індивідуалізації живлення. Також важливим стає оптимальність мезоелементів, зокрема сірки і магнію. Інколи вони поєднуються з іншими основними або другорядними елементами живлення (сульфат амонію, сульфат магнію), або ж – застосовуються окремо (гранульована сірка). Це також ускладнює пошук потрібної комбінації в одній гранулі або передбачає додаткові проходи технікою.

В такій ситуації тукосуміші переважають гранульовані добрива як в агрономічній частині (більш точний добір елементів живлення), так і в агротехнічній (скорочення проходів).

Ще однією важливою властивістю для точного землеробства є можливість вибору форми діючої речовини. Найбільш прискіпливі у питаннях агрономії фермери намагаються не лише підрахувати кількість азоту в NPK-добриві, а й розібратися, в якій формі він міститься, що залежить від технології виробництва. Чи є у добриві нітратний азот і чи потрібний він наразі для внесення? Отже, наявне гранульоване NPK-добриво може за цим параметром не дуже підходити для внесення. А якщо просто змішувати, то залежно від потреби можна обрати будь-яку форму для азоту, використовуючи карбамід (N амідний), аміачну селітру (N нітратний і амонійний), «брати» амонійний азот із амофосу чи сульфату амонію. Те ж саме – у випадку фосфору, коли існує можливість обирати залежно від ґрунтів ситуативно найкраще добриво – амофос, простий суперфосфат чи подвійний. У тукосумішах можуть використовувати добрива із вмістом мікроелементів, але щодо основного внесення вони все ж таки не є головною метою.

Простий блендинг дає можливість не тільки обирати, додавати і прибирати елементи для створення збалансованого живлення рослин, а й поєднувати удобрювання з меліорацією. У разі кислих ґрунтів фермери практикують вапнування, додаючи в таких випадках гранульоване сільськогосподарське вапно, яке за один прохід вноситься на поле разом із добривом. Зокрема, для таких цілей добре підійде карбонат кальцію Calciprill від Omya. За цих умов агротехнічне рішення щодо використання тукосумішей є оптимальним.

Обмеження імпорту із Росії, як вже згадувалось, вплинуло на споживання комплексних добрив у 2018 році. Після повної зупинки поставок з РФ у 2019 році осінній сезон обіцяє бути ще екстремальнішим. Минулоріч селяни запитували не конкретну формулу, а будь-що із комплексних добрив на складі. Вибір обмежувався кількома звичайними добривами і кількома преміальними. Годі й говорити про оптимальний баланс елементів живлення. Картина дуже нагадувала початок 2000-х. При цьому аграрій став уже більш досвідченим, більш озброєним технологіями аналізу ґрунту і внесення добрив. Отже, в умовах гіршої доступності гранульованих NPK механічне змішування є реальною альтернативою.

Існує ще один наслідок від заміщення російських гранульованих «туків» добривами із Європи. Російські промислові гіганти не мають дефіциту сировини і здебільшого отримують NPK через технології прямої роботи, синтезуючи на місці складні кислоти (наприклад, нітрофосфорну, суперфосфорну), аміак, азотні плави. Це гарантує стандартну промислову якість. Тепер такі продукти на ринку України з минулого року заміщуються гранульованими добривами, отриманими за більш простими і дешевими технологіями. Крім того, виробники Європи та України стикаються з браком сировини і вимушені знаходити альтернативи, часто – бідніші на поживні елементи, із вмістом баластних і зайвих речовин. Щодо розчинності, засвоюваності д. р. покупець не обізнаний. При цьому ціна на такі добрива, особливо із Європи, зовсім не низька. Натомість у тукосумішах використовуються прості речовини – карбамід, селітра, калій, сульфат амонію, амофос, суперфосфат простий чи подвійний тощо. Виробники «зрозумілі», адже синтезувати ці речовини можна лише в умовах великого підприємства, а за складом різниця майже відсутня. У будь-якому разі покупець завжди знає, чий карбамід чи сульфат амонію буде використаний у суміші. Якість бленду завжди гарантована.

Крім уже описаних вигід тукосуміші зазвичай дещо дешевші за гранульовані добрива. По-перше, такої політики продажів дотримуються їх виробники. Ціна блендів напряму залежить від вартості компонентів плюс дуже невеликі витрати на змішування і фасування. По-друге, для тукосумішей обирають сировину найменш витратну з наявних на ринку добрив, якщо іншого не потребує клієнт.

Тукозмішування – світле минуле чи світове майбутнє?

На перший погляд здається, ніби звернення до блендингу – вимушений крок для українців. Мабуть, певні переваги просте змішування має, але привабливість підсилилась на тлі звуження постачання російських гранульованих добрив. Чи розвивалось би воно, якщо гранульовані NPK залишалися б на ринку України? Який досвід в інших країнах?

Як не дивно, тукозмішування процвітає… у Росії! Один з ключових постачальників добрив – група «Акрон» у 2019 році відкрила у Великому Новгороді нову лінію механічного змішування потужністю 600 тис. тонн. І це при тому, що на іншому хімпідприємстві групи в Дорогобужі також працює установка, яка в 2017 році заміксувала 670 тис. тонн. Заради справедливості треба сказати, що в 2018-му споживання сумішей заводу «Дорогобуж» впало, про що повідомляли в групі. Проте звертає на себе увагу і той факт, що більшість тукосумішей з Великого Новгорода «Акрон» експортує в інші країни.

Інші провідні виробники добрив РФ також охоче використовують блендинг. Піонером напрямку була група «ФосАгро», яка розвиває цей бізнес ще з 90-х років і має три тукозмішувальні лінії сумарною потужністю близько 100 тис. тонн на рік у структурі власної збутової мережі «ФосАгро-Регіон».

Так же як і «Акрон», група «ЄвроХім» виробляє тукосуміші в промислових умовах – з 2008 року на Білореченському заводі мінеральних добрив. Тоді на підприємстві було змонтовано устаткування потужністю 300 тонн на добу. Тукосуміші «ЄвроХім» знаходять збут на внутрішньому ринку. На початку 2018 року «ЄвроХім» оголосив про наміри створення в Ставропольському краї на базі індустріального парку в Невинномиську складського комплексу – розподільчого центру «ЄвроХім – Термінал Невинномиськ», що, зокрема, буде спеціалізуватися на тукозмішуванні. Нагадаємо, в Невинномиську розташований і «Азот», який входить у групу.

Устаткування з виробництва тукосумішей є і на філіалі Кірово-Чепецького хімічного комбінату, і на Воскресенських міндобривах групи «Уралхім», а також у декількох торгово-логістичних компаній – операторів ринку РФ.

Іншою країною-постачальником комплексних добрив, яка за лідерськими позиціями посідає наступне після Росії місце серед імпортерів NPK в Україну, є Білорусь. Складні гранульовані добрива постачаються двома виробниками – калійним гігантом «Білоруськалій» і Гомельським хімічним заводом. Обидві компанії пропонують бленди на власний ринок, а також можуть експортувати, зокрема в Україну. На початку 2019 року «Білоруськалій» звітував, що виробництво тукосумішей на РУ-1 наблизилось до максимальних історичних значень – 13 тис. тонн на місяць.

Щодо більш далеких ринків, то тукозмішування розвинуте і у Європі, і в США, і на інших континентах. Історично лідером їх споживання були Сполучені Штати Америки, які стрімко стала наздоганяти Бразилія разом із бурхливим розвитком галузі рослинництва. Наприклад, уже на початку ХХІ століття США споживали майже 20 млн тонн блендів, а Бразилія – близько 16 млн тонн. Дистрибуція і тукозмішування і тепер залишаються ключем для входу на ринок добрив Бразилії і багатьох країн Латинської Америки.

Компанія Yara – не тільки один із світових флагманів галузі, а й одна з найбільш інноваційних корпорацій, яка прагне до технологічного лідерства і поліпшення додаткової вартості своїх продуктів. Згідно зі звітами компанії, обсяги продажу тукосумішей за останні 5 років коливалися в межах 4,4–5,1 млн тонн. Цей обсяг зіставний з обсягами не тільки гранульованих NPK-добрив, а й двох інших найбільших груп – карбаміду і аміачної селітри. У грошовому вираженні продажі блендованих добрив Yara становили майже 1,6 млрд дол. США. За обсягом продажу серед добрив компанії Yara займає частку 13%, а в структурі виручки товарів, вироблених підприємствами Yara і підконтрольними активами, – 16%.

Ринки стратегічного розвитку для Yara – Бразилія і країни Африки. В 2018 році «транснаціонал» завершив поглинання Galvani Indústria в Бразилії, яка володіє двома виробництвами суперфосфату і тукосумішей, а також оперує збутом. Сумарні витрати Yara за розрахунками з попереднім власником та інвестиціями в модернізацію сягнуть 1 млрд дол. США. В 2014 році Yara відкриває потужний логістичний центр з виробництвом блендів вартістю 45 млн дол. США в Сумаре. В 2016 році поглинає «блендера» Adubos Sudoeste в Каталані. З 2016 до 2020 роки включно Yara проводить модернізацію великого підприємства з виробництва добрив і тукозмішування в Ріо Гранде. Можна розуміти, що в наступному році виробничі потужності міксів норвежців знов приростуть. За межами Бразилії в країнах Латинської Америки Yara оперує ще 18 блендинговими потужностями.

Аналогічну експансію Yara використовує для виходу на перспективні у майбутньому ринки Африки – купує активи чи будує логістичні комплекси, у складі яких завжди функціонують тукозмішувальні виробництва. Лише за останні роки відкриваються перевалочні та змішувальні потужності в Танзанії, Гані, Мозамбіку. До речі, Мозамбік завдяки зручному географічному положенню, є одним із найбільших не тільки в регіоні, а й у світі центрів перевалки добрив і тукозмішування. В Мозамбіку розташовані підприємства з блендингу Yara (Greenbelt Fertilizers), Mozfert, Omnia, можливо, будуються або вже запущені заводи й інших компаній. Завдяки перевалці, змішуванню і розподілу добрив по регіону Мозамбік статистично став одним із найбільших експортерів комплексних добрив у світі.

В інші африканській країні Нігерії, яка є значним постачальником азотних добрив і де вже в 2019 році повинен відкритися другий найбільший у світі завод карбаміду, владою започаткована програма розбудови і реанімації тукозмішувальних ліній, метою якої є досягнення рівня 2,2 млн тонн у рік блендованих добрив для потреб внутрішнього ринку.

Про свої амбіції щодо ринків Африки заявляє і головний світовий постачальник фосфорних добрив – марокканська компанія ОСР. Минулого року компанія вела перемовини щодо будівництва заводу тукосумішей у Нігерії. А на початку 2019 року з Міністерством сільського господарства Ефіопії ОСР підписала угоду про створення в країні мережі із 5 блендингових виробництв. Ефіопія є потужним орієнтованим на імпорт ринком добрив усіх видів.

Посперечатися за світові ринки збуту із норвезьким «азотником» Yara на ринку тукосумішей не проти американський калійно-фосфорний гігант Mosaic. В структурі продажів бленди посідають чільне місце, хоча й поступаються іншим товарним групам. У ретроспективі п’яти років 2018-ий показав найліпший результат. Тоді було продано тукосумішей на суму 1,4 млрд дол. США. В цілому продаж блендів останніми роками стабільний, а найгіршими є показники 2014 року – менше ніж 1,3 млрд дол. США.

Відомо, що окрім Yara, OCP і Mosaic розвивають потужності тукозмішування інші «транснаціонали», хоча і не завжди надають більш-менш повну інформацію. Відомо про такі потужності у найбільшого світового виробника добрив Nutrien, зокрема на ринках Північної Америки. Не хочуть на світовій арені відставати від конкурентів і росіяни. Як пам’ятаємо, «Акрон» будує експортні потужності в самій Росії. А ось «ЄвроХім» придбає заокеанські активи. В 2016 році були придбані активи бразильського дистриб’ютора і виробника тукосумішей Fertilizantes Tocantins, на базі якого зрештою було відкрито ще 3 лінії блендування. Іншим придбанням «ЄвроХім» став оператор вже ринку США BenTrei, який, крім торгівлі, також займається змішуванням.

 

Через свою специфіку галузь тукозмішування не зовсім прозора. Найчастіше відсутні консолідовані дані про обсяги виробництва за багатьма компаніями і регіонами споживання. Тим не менш можна не сумніватися, що в світовому контексті тукозмішування зазвичай є обов’язковим елементом збутової діяльності на розвинутих внутрішніх ринках. Головні причини популярності тукосумішей прості. Ефективність блендів значно перевищує незручності та недоліки порівняно з гранульованими комплексними: щодо витрат вони виграють і у гранули, і роздільного внесення окремих добрив. Окрім того, гранульованих добрив на всіх банально не вистачає. Кожен ринок потребує власних формул, особливо у часи оптимізації живлення. За таких умов глобальним виробникам стратегічно більш доцільно створювати заводи тукосумішей, переважно на ринках збуту, ніж будувати капіталомісткі виробництва-динозаври. Тому світова торгівля звичайними діамофосом DAP і амофосом MAP становить майже 30 млн тонн, до яких треба додати ще близько 7,7 млн тонн інших двокомпонентних NP і суперфосфатів, тоді як всіх комплексних – гранульованих і блендів – у 2018 році було переміщено лише 19 млн тонн. Левова частка цих фосфорних потім міксується на ринках збуту.

Українська практика

Про практику використання тукосумішей і вподобання українського селянина розповіли в компанії «АгроМікс». Завдяки стабільній роботі, спеціалізації і багаторічному безперервному досвіду компанія претендує на місце лідера українського блендингу. Виробничі потужності «АгроМікс» розташовані у Фастові Київської області та складають 400 тонн на добу за умов двозмінної роботи. Компанія оперує обласним центром складування і перевалювання мінеральних добрив із залізничного транспорту на вантажівки або через склад, надає послуги фасування та розмитнення. Добова можливість завантаження у вагони добрив чи тукосуміші на базі «АгроМіксу» – до 600 тонн. На підприємстві працює понад 50 осіб.

Щороку в Україні відбуваються два сезонні сплески попиту з боку кінцевого споживача, що притаманно усім різновидам NPK. Головний період – перша половина осені, коли виконується основне внесення елементів живлення, насамперед калію і фосфору. Другий раз попит піднімається наприкінці зими – на початку весни. Через низку причин частина фермерів використовують не лише азотні добрива, а й інші поживні елементи.

Залежно від сезону, доступності та потреби «АгроМікс» використовує в блендах такі добрива, як аміачна селітра, карбамід, простий і подвійний суперфосфати, амофос, амонізований суперфосфат 9:30, калій хлористий, PK-добриво 5:55, гранульовані сірку, сульфат амонію (не металургійного походження) та сульфат магнію. Іноді додається меліорант, також в гранульованій формі. Всього змішується від 2 до 4 компонентів.

За роки роботи технологи компанії добре вивчили не лише оптимальні види продуктів для створення сумішей найкращої якості, а й властивості добрив-сировини залежно від виробника. Надзвичайно важливо у випадку тукосумішей, щоб гранулометрія компонентів була подібна. Тоді і внесення буде рівномірним, а суміш не буде розшаровуватись. Водночас продукти різних постачальників відрізняються за міцністю, калібром, формою. Бажано обирати максимально круглу форму. Також не всі добрива варто поєднувати в одну партію. Наприклад, не варто міксувати карбамід з сульфатом магнію або з суперфосфатом. Якщо деякі небажані сполучення все ж необхідні, з огляду на досвід фахівці «АгроМікс» радять, у який термін треба використати добриво та як його зберігати до моменту застосування.

Вносяться бленди в Україні звичайними розкидачами. Більш сучасні пневмосівалки аграрії обирають, зважаючи на специфіку насіння. Чи добре вона підходить для внесення добрива, іноді не береться до уваги. Вони потребують стандартизованої гранули. Під час застосування тукосумішей, де все ж таки склад неоднорідний, сівалки поступаються розкидачам суцільного внесення. Після розкидання суміші добрив поле треба переорати, як і при роздільному внесенні.

Для різних сільськогосподарських культур розроблені специфічні формули, які «АгроМікс» пропонує покупцям. Певно, можна замовити і власну. Наприклад, для озимої пшениці використовують 8:19:29, а для степової зони – 7:28:20. «Кукурудзяні» композиції – 9:21:28 або 7:19:29 на інших ґрунтах, обов’язково з сіркою. Соняшник на полях Лісостепу і Полісся пропонується удобрювати NPK 4:15:36+S, а в Степу 6:16:36+S. Тукосуміші популярні серед виробників цукрового буряка. Залежно від регіону під нього є попит на формуляції 6:16:36, 7:14:27 і 9:22:28. Для кожної культури розроблені оптимальні композиції. Також агрономи компанії рекомендують і норми внесення – різні в кожному випадку. Цікаво зазначити, що великотоннажні виробники добрив, які також виготовляють тукосуміші, надзвичайно уважно спостерігають за попитом на останні. Річ у тім, що це найкращій спосіб визначити вподобання аграріїв. На основі даних продажу різних формул нерідко приймається рішення щодо подальшої програми виробництва і навіть виводяться на ринок нові гранульовані продукти.

Як бачимо, досвід українського тукозмішування з кожним роком зростає, а спеціалізовані компанії стають справжніми експертами і у виробництві блендів, і у практиці їх використання. І це дуже знадобиться українському фермеру, для якого тукосуміші є нагальною альтернативою іншим видам комплексного живлення.

Саницький М.,

експерт зовнішнього ринку міндобрив “ІА “Інфоіндустрія”

Стаття опублікована в журналі «Агроіндустрія», вересень 2019 р.

Читайте нас у Telegram