Лісосмуги в Україні залишаються в статусі безпритульних
28.04.2020
Пилові бурі, які всередині цього місяця накрили пів країни, дуже стривожили аграріїв та громадськість. Один із засобів, який захищає грунти від ерозії та буревіїв – лісосмуги. В якому вони стані, кому належать, хто їх охороняє? Чи правильні висновки зробили аграрії? Відповіді на ці запитання шукало видання Zerno-ua.com –Ситуація кепська, опадів немає, за квітень випало близько 5 мм, плюс пилові бурі, все це не додає нам оптимізму, – говорить керівник ТОВ «Агрофірма «Хліб України», що в Тетіївському районі на Київщині, Юрій Демцюра, – урожай пшениці, за оптимістичним прогнозом, буде нижчим відсотків на 30, жито плануємо пересівати, бо пропало. Все це підштовхує до запровадження нових технологій, у тому числі ноу-тіл, стріп-тіл, щоб пожнивні рештки захищали поверхню поля від суховіїв. Цього року ми повністю перейшли на внесення рідких комплексних та азотних добрив, переобладнали для цього три сівалки. Звісно, треба подумати про ліси та лісосмуги. Навіть школяру зрозуміло, чому немає дощів. Адже за останні п’ять років вирізано величезні площі лісів, і не лише в Карпатах, але й в нашому районі. Дивишся: наче є ліс, а виявляється, що в ньому дерева стоять лише по периметру, а всередині немає нічого. Те саме із лісосмугами. Як на мене, доглядати за ними мають місцеві громади. А щоб їм для цього не бракувало коштів, треба змінювати податкове законодавство. Я переконаний, що кожна громада зі своїми угіддями може бути спроможною. Наприклад, на території нашої громади є спиртзавод, а податки від нього йдуть десь у Бровари, бо він там зареєстрований, як юридична особа. Місцеві бюджети треба збалансувати так, щоб вистачало коштів не лише на заклади освіти, а й на медичні установи і комунальні підприємства, які доглядатимуть лісосмуги…
–Закон дозволяє вам придбати лісосмугу разом із сільгоспугіддями. Чи зацікавлені ви в цьому? – запитую аграрія.
–Ми не зможемо взяти участь ринку землі, бо за останні п’ять років в аграріїв вимили всі гроші, всі голі й босі, нас уже так навантажили, що ледве ноги тягнемо. Ну, придбаю 10-20 га, проте на 100 га грошей не вистачить, одне слово, цей ринок не для тих, хто працює на землі. Розуміємо значення лісосмуг, але догляд за ними для нас на сьогодні непосильний…
«Погіршення кліматичних умов – це привід для того, аби держава, громади та аграрії взялися за розв’язання цієї проблеми, як першочергової, – вважає керівник аналітичного центру Аграрного союзу України Лариса Старикова. Всі закони щодо охорони ґрунтів та довкілля, практично не працюють, оскільки немає дієвих механізмів. Нав’язування лісосмуг аграріям чи ОТГ не можна вважати конструктивним підходом, тут слід застосовувати економічні важелі. Державні програми аграрної підтримки, охорони природи, захисту ґрунтів, розвитку сільських територій в нас розбалансовані, проте їх треба ув’язати в одну систему…»
Процес пошуку ефективного господаря для лісосмуг проходить доволі мляво. Під час дослідження Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького встановлено, що 2% лісосмуг передано комунальним спеціалізованим підприємствам, 2% – здано в оренду фізичним та юридичним особам, 5% – передано в постійне користування державним підприємствам, 10% – перебувають у власності ОТГ, 18% – у процесі переходу до ОТГ, 53% – статус не визначений.
Наскільки ж готові ОТГ виконувати роль розпорядника польових лісонасаджень? З’ясувалося, що 90% територіальних громад не мають технічної документації на земельні ділянки під лісосмугами. Зареєстроване право власності/користування на земельну ділянку під лісосмугами та відповідні відомості, які внесені до державного реєстру, мають лише 12 громад: по 2 в Сумській та Рівненській; по одній в Донецькій, Дніпропетровській, Херсонській, Миколаївській, Черкаській, Київській, Львівській, Житомирській, Івано-Франківській областях.
Керівники ОТГ та сільські голови висловлюють гостре небажання приймати у власність полезахисні лісові смуги, нести відповідальність за їхню охорону, вкладати кошти в їхній розвиток. Усі кивають на державу, мовляв, вона має виділити кошти на утримання й охорону смуг. Чимало місцевих функціонерів вважають, що відповідальність за збереження лісосмуг мають взяти на себе держлісгоспи. Прикладів, коли аграрії взяли на себе догляд за лісосмугами дуже мало. Процес контролю за лісосмугами ускладнюється ще й тим, що заходи щодо догляду можуть призначити лише спеціалізовані (лісовпорядні) підприємства; проєктні спеціалізовані установи, наукові установи в сфері агролісомеліорації на підставі спеціальних обстежень.
Що у підсумку? Після 30 років повної бездоглядності держава вибудувала доволі складну і неефективну конструкцію управління лісосмугами. Виходячи із закону, ОТГ мають покинути всі свої справи і лише займатися лісосмугами, можливо, навіть перенести туди свої офіси. А працівники та депутати повинні день і ніч розчищати лісові хащі та охороняти їх від незаконних рубок та пожеж. А фермери та аграрії в разі оренди чи набуття власності вимушені будуть тримати у своїх штатах цілі лісові підрозділи. Одне слово, перспектива українських лісосмуг залишається доволі розмитою. Виходить, що урожай, прибутки і податки від нього потрібні всім, а лісосмуги – нікому. Але це такий же ресурс, як і земля. Без них добрий урожай неможливий.
Джерело:Zerno-ua.com
Інфоіндустрія
Читайте нас у Telegram
Пов’язані теми:
