За останні 6-7 років урожайність соняшнику невпинно зростає

10 лютого відбулася шоста лекція онлайн-курсу «PRO.Соняшник», організаторами якого виступили Освітній проєкт «Агрокебети» спільно з УКАБ та агенцією UCABevent. Сергій Кучеров, керівник групи Агроцентри BASF зосередився на темі захисту соняшнику від шкідливих біотичний та абіотичних факторів середовища.

Як і попередні колеги пан Кучеров почав з інформації про динаміку урожайності соняшнику в Україні. За його словами, останні 6-7 років вона невпинно зростає. І це при тому, що часто чути коментарі про зміну клімату, більш посушливі умови, появу нових або збільшення агресивності існуючих шкодочинних об’єктів.

«Це говорить про те, що ваші підходи стають більш виваженими, ви використовуєте найкращі рішення, щоб долати усі перепони до високої врожайності», – звернувся Сергій Кучеров до учасників онлайн-курсу.

За його словами, 50% в структурі прибавки урожаю соняшника сьогодні складає правильне оптимальне живлення, 25% – гібриди, правильно підібрані та адаптовані до регіональних особливостей, 15% – захист та 7% – обробіток ґрунту.

«Іноді вплив ефективного захисту може бути і набагато більшим, все залежить від інтенсивності поширення хвороби, стійкості сорту чи гібриду. Але це середньозважена цифра», – додав бізнесмен.

З огляду на проблему цього року, пан Кучеров спробував обговорити саме перший сегмент – живлення.

«Усім відомий факт різкого подорожчання добрив. І технологи, агрономи переглядають системи живлення, свої можливості щодо забезпечення культури тією кількістю добрив, яка була їм доступна ще минулого року», – пояснив він.

Як можна пережити цей рік? Пан Кучеров бачить єдиний спосіб – це покращити розвиток кореневої системи.

Спікер запропонував зануритися у світ самого соняшнику, його внутрішніх процесів, а саме у роботу його гормональної системи. Адже абсолютно всі взаємодії між клітинами, тканинами та органами соняшнику відбуваються за допомогою фітогормонів. Зміни гормонального статусу рослини дуже потужно залежать від зовнішніх факторів. І для цього, щоб учасникам онлайн-курсу це було легше зрозуміти пан Кучеров продемонстрував наступні слайди.

Далі бізнесмен розповів про особливості живлення соняшнику. Так, він повідомив, що для того, щоб сформувати 1 тону основної та побічної продукції соняшнику потрібно 44 кг азоту. При цьому співвідношення має бути 1:2. Тобто, щоб отримати 1 т основної продукції потрібно сформувати агроценоз, у якому загальна маса буде складати 3 т. При цьому калію взагалі будуть потрібні захмарні кількості.

Дефіцит азоту

У якості прикладу Сергій Кучеров привів аналіз ґрунту, які його компанія провела в агроцентрі Терезине. Там відібрали достатньо багато зразків з кожного поля та проаналізували вміст елементів живлення після внесення добрив.

За результатами аналізу виробники зробили висновок, що в цілому тенденція, щоб оптимізувати азотне живлення соняшнику присутня.

Для того, щоб зрозуміти, як соняшник відгукується на азот, спікер привів результати дослідження інституту рису щодо впливу весняного живлення на урожайність.

До речі, він нагадав, що за твердженням фізіологів, лише пізнє азотне живлення після цвітіння у великій кількості може негативно вплинути на олійність. Але й ці показники є досить малими – 1-1,5%.

Також пан Кучеров нагадав слухачам про те, який відсоток води поглинається з якої глибини.

І додав, що ефективне кореноутворення формується в ґрунтах, які не переущільнені.

«Соняшник, і це доведено численними дослідженнями, позитивно реагує на збільшення урожайності не стільки на спосіб обробітку ґрунту, як на його глибину. Коли оранка небажана або неможлива, застосовуйте глибоке рихлення, особливо на ґрунтах схильних до злягання, – порадив пан Кучеров та додав. – Я абсолютно не проти інших систем обробітку ґрунту, які передбачають інші підходи. Тільки треба зважати тип ґрунту».

Він також звернув особливу увагу на питання морфорегуляції або, як кажуть, ефективне управління енергообміном.

«Самий важливий компонент – це оптимізація транспортних витрат. Приблизно 70-80% поглиненої рослиною води витрачається на транспірацію – охолодження рослинного організму, доставку поживних речовин саме в місця їх потреби. І цей процес достатньо енергозатратиний. Завдяки осмосу рослина може підняти воду лише на висоту 10 см від поверхні землі. На іншу висоту працюються транспіраційні насоси, тобто за рахунок випаровування. Це дуже складний і енергозатратний процес. На підняття води рослини витрачають багато енергії. Тому чим нижча довжина стебла, тим легший транспорт води і поживних речовин з ґрунту», – пояснив виробник і показав, як на висоту соняшника впливає внесення архітекту.

«Плюс, який отримуємо, – це оптимізація проекційного покриття. Головна задача – якнайшвидше сформувати посів як ефективну оптичну систему для уловлювання ФАР до показника листкового індексу 1. На 1 га площі у нас має бути 1 га листя. Архітект дозволяє рослині перенаправити потоки поживних речовин, утворення пластичних речовин власного організму. Листя стає більш ширше. Таким чином листковий індекс до рівня 1 досягається набагато швидше. Чому? Надалі такі посіви швидше формують оптимальний листковий індекс всього агроценозу», – пояснив Сергій Кучеров.

Правда, він зауважив, що застосування архітекту приводить до зміщення термінів цвітіння – рослини, оброблені архітектом, зацвітають пізніше.

«Таким чином ми можемо спробувати виправляти наші помилки. Наприклад, є твердження, що одна з причин невиповненості насіння соняшнику – стерильність пилку, яка спричиняється високими температурами повітря (>35°C), коли в таких умовах тривалість життя пилку зменшується до кількох хвилин. Якщо ми, знаючи свій регіон, фіксуючи температурні піки з якихось причин отримали сходи пізніше, ніж хотіли, і ми можемо попасти під запал, ми можемо застосувати архітект, щоб цей період не припав на цвітіння», – пояснив виробник. Проте додав, що поки це ще не відпрацьований механізм, просто варто розуміти, що є препарати, які відтерміновують цвітіння.

Крім того, пан Кучеров розповів про терміни для індукції урожаю.

За його словами, надважливий компонент, який дозволяє не втратити соняшник – це стабільність посівів, яку забезпечує архітект. А результат стабільного посіву – це кошик.

«Бувають ситуації, коли можна отримати загущений посів. Це дуже небажана ситуація. Висота – непродуктивно збільшується, діаметр стебла – зменшується, стійкість до вилягання – ризиковано зменшується, урожайність – втрачається», – пояснив пан Сергій.

Не обійшов стороною спікер і хвороби соняшнику. Зокрема, він назвав дві хвороби найкращої прямої ідентифікації – це іржа і септоріоз. Інші плямистості, а саме альтернаріоз, фомоз, фомопсидоз, як на нього, погано ідентифікуються. Оптимальний час застосування фунгіцидів – до появи симптомів цих хвороб, вважає виробник.

Також він нагадав про проблему 2021 року – пероноспороз. На ранньому етапі відбулося потужне ураження рослин. І це не дивлячись на те, що насіння було протруєне якісно.

«Єдине, що ми стикаємося з резистентністю пероноспорозу. І тут зворотній момент, коли генетика приходить на допомогу хімії. Хімія не встигає за цим процесом, і єдиною профілактикою цього складного моменту є наявність генів стійкості у самій рослині», – пояснив виробник. І привів приклад гібридів, які можна адаптувати в будь-якій зоні та які мають генетичну стійкість до пероноспорозу.

На завершення пан Кучеров підкреслив, що спроби знайти оптимальні рішення для полів – це важливо. Але поряд з тим закликав учасників онлайн-курсу не робити передчасних висновків і узагальнюючих тверджень.

«Дуже обережно формуйте висновки як позитивні, так і негативні. Найкраще користуватися професійними агрономічними практиками і звертатися до виробників», – додав лектор.

Інфоіндустрія

Читайте нас у Telegram

Пов’язані теми:

Популярні Новини

Підпишись на Infoindustry