03.11.2026
Bayer отримала комерційну ліцензію від Каліфорнійського університету в Девісі (UC Davis) на технологію редагування генів, яка має дати змогу зерновим культурам фіксувати атмосферний азот за участі ґрунтових бактерій.
Мета розробки технології – зменшити залежність сільського господарства від синтетичних азотних добрив. Проте Bayer зазначає, що вихід продукту на ринок не очікується раніше наступного десятиліття.
Технологію розробила команда професора Едуардо Блумвальда з UC Davis. За допомогою CRISPR вона посилює синтез у пшениці природного флавоноїду апігеніну. Коріння виділяє його надлишок у ґрунт, і це стимулює азотфіксувальні бактерії формувати біоплівки та перетворювати атмосферний азот на форму, засвоювану пшеницею. За результатами польових випробувань, покращена пшениця за вкрай низького внесення азотних добрив давала вищу врожайність, ніж контрольна група.
За словами керівника напряму зв’язків із громадськістю та сталого розвитку Bayer Маттіаса Бернінґера, технологія є «священним Граалем» галузі та може розкрити селекційний потенціал не бобових культур. Водночас він визнає, що кінцевий ефект невизначений і може не повністю виправдати очікування, проте компанія вирішила збільшити інвестиції в дослідження.
Світовий ринок карбаміду, за даними джерела, оцінюють у $85 млрд. У разі широкого поширення зернових із азотфіксацією частина витрат фермерів на карбамід перейде в насіння, що відкриє для Bayer новий ринковий сегмент.
Bayer розвиває в цьому напрямі два підходи. Раніше в жовтні компанія домовилася про співпрацю зі Switch Bioworks, заснованою дослідниками зі Стенфорда: на відміну від випадку з UC Davis, там редагують гени мікроорганізмів кореневої зони, щоб покращити засвоєння азоту рослинами.
У червні Європарламент ухвалив регламент щодо нових геномних технологій (NGT), який визначає регуляторний шлях за кінцевими генетичними ознаками культури, а не за методом селекції.
Повідомляє Agropages
Читайте нас у Telegram