Фосфат чи фосфіт – одвічна дилема!

Рослина здатна засвоювати фосфор у формі фосфату (PO4) та фосфіту (PO3), але в чому різниця? Як цьому зарадити та забезпечити рослини оптимальним фосфорним живленням? Стаття підготовлена науковим колективом компанії Unifer.

 

 

Фосфор — один із трьох основних елементів живлення для рослин. Важливість його важко переоцінити, але для чого саме він потрібен? Насамперед слід розуміти, за що відповідає фосфор у рослині. Загалом, усі функції, які виконує цей елемент, можна розділити на три категорії: енергетична, ферментативна та спадкова.

 

Енергетична
Фосфор відіграє особливо важливе значення під час накопичення та вивільнення енергії в рослині (АТФ). Це своєрідний акумулятор енергії, а також її постачальник для багатьох процесів синтезу. Під його впливом у листках посилюються процеси розкладання білків і перехід поживних речовин у репродуктивні органи. Ефективне фосфорне живлення забезпечує кращу перезимівлю озимих культур, оскільки у вузлах кущіння ще з осені накопичується більше цукрів. Фосфор сприяє прискореному росту й розвитку кореневої системи та надземної маси рослин на початкових етапах органогенезу. Тому живлення рослин фосфоровмісними добривами забезпечує значні прибавки врожайності різних культур.

 

Ферментативна
Фосфор входить до складу важливих білків-ферментів, які є каталізаторами багатьох біохімічних реакцій і транслокаторами поживних речовин у рослині. Також важливе значення має наявність фосфору в цукрофосфатах, які відіграють провідну роль у процесах фотосинтезу, дихання й перетворення вуглеводів.

 

Спадкова
Фосфор складає основу таких сполук, як ДНК та РНК, що беруть участь у важливих процесах життєдіяльності: РНК — у синтезі специфічних для певного організму білків, ДНК — у передаванні спадкових властивостей і перенесенні генетичної інформації.

 

 

Якщо ми знаємо про важливість фосфору, прийшов час поговорити про його нестачу та наслідки такого дефіциту.

 

Передусім дефіцит фосфору буде помітний у вигляді антоціанового забарвлення листків. Також можна спостерігати, як основні корені рослини починають тоншати, але водночас кількість кореневих волосків значно збільшується. Саме у такий спосіб рослина перерозподіляє свої ресурси на те, аби мати змогу засвоїти фосфор із ґрунту в більшій кількості. Слідом за цим відбуваються процеси, яких ми вже не можемо помітити — внутрішньо-фізіологічні зміни в органелах і клітинах рослини.

 

Фосфіт
Починаючи з середини ХХ сторіччя проведено безліч дослідів, аби довести, що фосфіт може виконувати не лише фунгіцидний захист, а й забезпечувати повний цикл фосфорного живлення рослині. Але в результаті досліджень цю теорію було спростовано.

 

Справа в тому, що в разі застосування продуктів на основі фосфіту ми майже завжди отримуємо швидку видиму зміну в рослинах. Але це тільки на перший погляд — слід придивитись уважніше.

 

Після обприскування молодих рослин розчином фосфіту спостерігається їхнє позеленіння, але водночас із тим — припинення росту й розвитку. Водночас фосфіт пригнічує ферменти та активні речовини, які відповідають за наростання коренів, засвоєння, перенесення та накопичення фосфору в рослині. Таким чином фосфіт «обманює» рослину — пригнічує синтез антоціану, блокує низку речовин, дія яких спрямована саме на швидше й ефективніше подолання дефіциту фосфору. В результаті ми отримуємо зелені рослини, які не виявляють жодного з проявів дефіциту фосфору, але насправді – їхній ріст і розвиток призупинено. З часом почне проявлятись уповільнення і пригнічення росту рослин, адже необхідного поживного елемента у них немає, а той фосфор, який був унесений у формі фосфіту, не може включитись у цикл метаболізму. Адже перед тим він має бути трансформований у фосфат, а для цього рослині потрібна енергія, якої на момент стресу і так бракує.

 

Фосфат
Це єдина форма фосфору для рослини, яка здатна ефективно використовуватись у процесі метаболізму. Фосфат легко засвоюється та переміщується судинами. Водночас кількість енергії, яку необхідно витратити рослині під час перетворення фосфату та на включення його до молекули АТФ, в рази менша, ніж та, що потрібна для виконання таких самих перетворень із фосфітом. Після внесення фосфату на рослини не відбувається пригнічення, блокування чи зупинки жодних важливих фізіологічних процесів і механізмів. Поживні речовини відразу надходять у клітини та включаються в процес синтезу, що, своєю чергою, не тільки швидко виводить рослини зі стресу, а й ефективно підтримує їхній оптимальний стан протягом усього періоду вегетації. Важливо враховувати, що нестачу фосфору в ранні фази росту неможливо компенсувати внесенням його в пізніші строки, бо саме в цей час формуються коренева система, стебло та генеративні органи.

 

 

Інфоіндустрія за матеріалами прес-служби Unifer – ексклюзивного дистриб’ютора в Україні добрив “Вуксал”, Aglukon Spezialdünger GmbH & Co KG.

 

 

 

Читайте нас у Telegram

Популярні Новини

Підпишись на Infoindustry