KievAgroСhem2018: запрошення до інновацій

Київський агрохімічний форум (KievAgroСhem 2018), який проводила компанія «Інфоіндустрія», знову зібрав провідних виробників агрохімічної продукції, трейдерів, науковців, експертів, щоб обговорити актуальні проблеми агрохімічного ринку та знайти формулу його трансформації у відповідь на глобальні кліматичні зміни та потреби українського АПК.Дискусія проходила під знаком двох думок, висловлених ключовими спікерами форуму: начальником відділу агрометеорології Гідрометцентру України Тетяною Адаменко та професором, член-кореспондентом НАН України, доктором біологічних наук Віктором Швартау. «Найбільше страждає від глобального потепління сільське господарство світу, але воно водночас і є важливим чинником кліматичних змін, а тому системи живлення, захисту рослин, обробітку ґрунту мають відповідно перебудовуватися», – вважає Тетяна Іванівна. Рослинництву України загрожує мультирезистентність бур’янів, однак хіміки та аграрії ще не готові протистояти цьому явищу, такого висновку дійшов Віктор Валентинович.

Виклики глобального потепління

Якщо за останні 30-40 років середньосвітова температура підвищилася на 0,8, то в цілому по Україні – на 1,1 градуса! Тобто клімат нашої країни змінюється швидше, ніж у середньосвітовому масштабі. Найшвидше теплішають Полісся і Лісостеп і дещо повільніше степові області. Змінюються також середні температури повітря найхолоднішого і найтеплішого місяців: січня та липня. Якщо у січні в першій декаді XX століття на третині території України середня температура становила мінус 10, то на початку XXI – мінус 6 градусів. Ці показники дуже важливі для перезимівлі культур і виживання шкідників. Якщо на початку XX століття на півдні середня температура липня сягала плюс 21, то зараз – 24 градуси. В Україні це зумовлює посилення аридності клімату.

При підвищенні температури змінюється теплозабезпечення території. За останні десять років теплові ресурси України збільшилися на 200-400 градусів. В Україні з’явилася нова термічна зона з теплозабезпеченням понад 3400 градусів, яка за визначенням кліматології є північною межею субтропічного землеробства. До неї входять Крим, Херсонська область, південні  Миколаївської та західні райони Запорізької областей. Отже, з’являються умови для вирощування таких теплолюбних культур, як рис, бавовник, розширення площ винограду. Водночас створюються сприятливі умови для розповсюдження шкідників та хвороб, появи їх нових видів. Області Північного Степу перейшли за теплозабезпеченням в розряд Південного Степу, що свідчить про трансформацію агрокліматичних зон. Вегетаційний період теплолюбних культур збільшився в середньому на 10 днів, а в північних областях – до 15 днів. Дещо погіршилися показники вологозабезпечення. Середньорічна кількість опадів в Україні становить 578 мм, в 2011-2017 роках – 569, однак територією стійкого землеробства вважаються та, ящо одержує річну кількість опадів 700 мм. Отже, нам бракує 150-200 мм. Крім того ефективність цієї вологи зменшується за рахунок збільшення швидкості випаровування влітку через підвищення температури. За експертними оцінками, підвищення температури ще на градус може призвести до переходу зони достатнього зволоження, яка в Україні і так невелика (Північний Лісостеп) в зону нестійкого зволоження. А південного Лісостепу – в зону Степу.

Потенційна загроза подальшого потепління – підвищення частоти кліматичних аномалій. Таке явище як смерч, яке спостерігалося лише під час літнього періоду в Дніпропетровській області, торік було зафіксоване 1 березня. Посушливість клімату розширюватиметься на північ і захід, розповсюджуватимуться нові види хвороб сільгоспкультур, зменшуватиметься продуктивність лісів, відбудуться незворотні зміни в екосистемах. В Україні з’явиться така проблема, як скорочення вегетаційного періоду культур за рахунок швидшого накопичення тепла, врожай дозріватиме передчасно, можуть виникати непередбачувані ситуації з ефективністю обробок засобами захисту рослин тощо.

На цій обставині Тетяна Адаменко, на прохання професора Швартау, зупинилися детальніше. Він повідомив, що п’ять років тому аграрії зіткнулися з випадками, коли під час обробки колосових зернових фунгіцидом у генеративній фазі, посів у гарному стані «згорає» за добу-дві. Вчені намагаються прив’язати ці невдачі до зростання кількості періодів тривалістю у декілька діб, коли вночі температура практично не падає. Внаслідок цього живі організми не можуть відновитися.

Це так звані хвилі тепла, пояснила Тетяна Адаменко, кількість днів і ночей протягом, яких вони виникають за останнє десятиріччя, зросла вдвічі, а в деяких районах утричі. А тому аграрії повинні добре знати, як поводитися з хімічними засобами під час таких явищ.

Система хімзахисту на межі збою

У своїй доповіді, підготовленій у співавторстві з кандидатом біологічних наук, старшим науковим співробітником ІФРГ НАН України Людмилою Михальською, професор Швартау продовжив тему ефективності засобів захисту рослин, яка, на його думку, знижується через посилення хімічного тиску на рослини. «Цей хімічний прес постійно зростає, і ми, знаючи про те, що колись система метаболізації відмовить, продовжуємо його нарощувати. З точки зору фізіології рослин, це абсолютне безглуздя, і тим не менше, сьогодні воно має місце…», – зауважив Віктор Валентинович.

Головна конкурентна умова – впровадження скорочення витрат на технології вирощування, але цього можна досягнути лише за високопродуктивної плазми, яка резистентна до хвороб та шкідників. Аграрний світ вже кілька років живе у принципово новому вимірі, хоча цього ще не усвідомив. За даними ФАО, ефективність контролю над бур’янами та хворобами становить не більше 75%. Фактично в аграрному секторі домінують препарати, які були створені 50-60 років тому. Проблема в тому, що переважна більшість дешевих й ефективних гербіцидів, які зареєстровані в Україні – це інгібітори одного сайту дії – ферменту ацетолактатсинтази, яка каталізує синтез амінокислот з розгалуженим вуглецевим ланцюгом.

У 1980-х роках впроваджені гербіциди класу сульфонілсечовин – це було щось неймовірне, потім інгібітори ацетолактатсинтази знайдені й серед інших хімічних класів, які сьогодні застосовуються практично на всіх культурах. І на багатьох із них вони і справді безальтернативні, зокрема Євро-Лайтнінг – на соняшнику; на кукурудзі широко застосовується такий популярний препарат як нікосульфурон. Це блискуче рішення для боротьби з бур’янами, особливо з однорічними та багаторічними злаковими, у т.ч. пирієм та гумаєм, і головне, недороге. Можна назвати й інші препарати – інгібітори ацетолактатсинтази для зернових колосових культур: Калібр, Дербі, Гранстар, Гродил, Пік, Логран, МайсТер Пауер тощо.

Однак необхідно зазначити, що широке застосування гербіцидів із одним механізмом дії створює загрозу виникнення резистентних до гербіцидів видів бур’янів, вважає науковець. Нині у світі зафіксований 490 унікальний випадок виникнення резистентних біотипів бур’янів, серед яких 254 видів рослин (148 дводольних та 106 однодольних). Бур’яни сформували резистентність до 23-х із 26-ти відомих сайтів дії гербіцидів та до 163-х різних гербіцидів. Резистентні до дії гербіцидів біотипи бур’янів зареєстровані на посівах 92-х культур у 70-ти країнах. Особливої небезпеки щодо виникнення резистентних біотипів бур’янів останніми роками зазнають посіви компаній з великими земельними банками (понад 50 тис. га) та скороченими сівозмінами, які складаються з соняшнику, пшениці, ріпаку, кукурудзи, сої. За виникнення та поширення резистентних біотипів витрати на контролювання бур’янів можуть істотно зростати (на 60 – 100% і більше), дійшов висновку В. Швартау.

Мультирезистентність розвивається дуже швидко, не бачити цього просто не можна. Рослинництво України все більше стає залежне від насіння, яке йде з-за кордону, в областях в середньому висівається насіння 70-100 сортів й гібридів, значна частина яких надходить з Канади, Німеччини, Туреччини, Румунії та інших країн. На жаль, в протоколах контролю насіння немає методики визначення присутності насіння резистентних біотипів бур’янів. Віктор Швартау вважає, що українське рослинництво на найближчі п’ять років відносно захищене, а кросрезистентність можна контролювати застосуванням препаратів із іншим механізмом дії (інгібітори фотосинтезу, мітотичного циклу, синтезу білка, антиауксини тощо), а протягом цього часу наука та аграрії повинні знайти дієві методи боротьби з мультирезистентністю. Не слід нехтувати і розробками ІФРГ щодо механічного знищення бур’янів з допомогою електричних розрядів. Такі досить прості і ефективні машини, вже випускаються серійно за кордоном…

На ринку домінують «генерики»

Як же реагує внутрішній ринок засобів захисту рослин на нові тенденції? Судячи з дослідження аналітика «Інфоіндустрії» Ігоря Герасименка, і аграрії, і трейдери поки що не усвідомили всіх небезпек, які несе мультирезистентність бур’янів та глобальне потепління. Як і раніше, підвищеним попитом користуються найдешевші препарати, типу генериків. Загалом, у 2017 році в Україну було імпортовано понад 108 мільйонів літрів пестицидів, їхнє внутрішнє виробництво сягнуло приблизно 13,5 мільйона літрів. Традиційно більшу частину імпорту займали гербіциди – 65%, фунгіциди – 18%, інсектициди – 7%, регулятори росту і протруйники – по 5%. Але за потенційно можливими площами обробки картина дещо інша. Тут імпортні гербіциди, як і раніше лідирують, незважаючи на те, що їхня частка становить 48%, але ось площі, які обробляються інсектицидами, становлять 22%, що обумовлено низькими нормами витрат цих препаратів на гектар.

Частка фунгіцидів і регуляторів росту в розрізі площ була також трохи вищою, ніж обсяг їхнього імпорту і сягнула 23% і 7% відповідно. Обсяг імпорту рівномірно збільшувався щомісяця і в підсумку перевищив минулорічні показники більше ніж на 6,5 мільйона літрів. Піки імпорту традиційно припали на період лютий – березень і листопад-грудень, коли продукція імпортувалася на сезон 2018 року. В імпорті пестицидів домінували генеричні препарати – 63%, що в порівнянні з 2016 роком на 8,6% більше. За оброблюваними площами лідерство також належить «генерикам» – 66,6%, що також більше, ніж в 2016 році. У грошовому еквіваленті, як і раніше домінують препарати мультинаціональних компаній – 55,2%.

Торік більшість трейдерів та аграріїв зіткнулися з проблемами зростання цін на китайські пестициди. Це пов’язано з тим, що влада Китаю вирішила поліпшити екологічну ситуацію шляхом зменшення викидів шкідливих речовин в атмосферу, а тому розпорядилася зупинити більшість хімічних заводів з виробництва діючих речовин. Це призвело до подорожчання технічних і готових продуктів на світовому та українському ринках. А деякі продукти стали навіть дефіцитними. В Україні від такої ситуації в першу чергу постраждали дрібні і середні аграрії, тоді як агрохолдингів ця проблема практично не торкнулася, оскільки основні обсяги поставок були зроблені саме на їхнє замовлення, а тому ціни для них майже не змінилися.

За оцінками учасників ринку, в Україні залишилося досить багато пестицидів з минулого року. Зокрема запаси гербіцидів становлять приблизно 40% від річної потреби. Це пов’язано з тим, що навесні минулого року погодні умови(заморозки, посуха) не сприяли застосуванню цієї групи препаратів. На сьогодні на китайському ринку відчувається дефіцит ацетохлору. А тому очікується зміщення обсягу імпорту пестицидів в бік метолахлору із тербутілазіном, відповідно мають змінитися системи захисту соняшнику, сої та кукурудзи. Китай зменшив виробництво тебуконазолу, відповідно його дефіцит відчуватиметься і в Україні. Альтернативою китайських поставок можна було б розглядати індійські, тим більше, що індуси нарощують обсяги виробництва і починають знижувати ціни, але вони все одно дещо вищі китайських. У будь-якому випадку, в цьому році всі перехідні запаси пестицидів в Україні вичерпаються. І якщо ситуація в Китаї не зміниться, то на українському ринку відчуватиметься дефіцит основних ЗЗР, отже, ціни зростатимуть.

«У найближчі п’ять років 3/4 усіх пестицидів світу, що використовуються в аграрному виробництві, вийдуть з-під патентного захисту. Тому обсяги виробництва генериків будуть тільки нарощуватися, – так коментує ситуацію на світовому ринку ЗЗР професор Віктор Швартау. – Звичайно, генерики це відомі препарати з багаторічним застосуванням, тому опосередковано їх використання сприяє розвитку резистентності шкідливих організмів. Вважати, що в умовах потепління та обмеженого доступу до вологи їхня дія буде іншою, не доводиться. При цьому слід зауважити, що мультинаціональні компанії мають потужну виробничу базу й володіють результатами багаторічних досліджень. У малих компаній, які продукують генеричні препарати, такої можливості немає й не буде. Тому, якість препаративних форм генеричних препаратів, загалом, гірша за оригінальні. З усіма наслідками щодо ефективності, залишків у врожаї, післядії. Старий приклад: колись хіміки СРСР не змогли синтезувати чистий хлорсульфурон й було заявлено, що ці домішки до гербіциду Глін мають рістстимулюючу дію. Насправді цього не було досягнуто…»

Наступ інноваційних добрив

Друга сесія KievAgroСhem 2018 була присвячена ринку спеціальних добрив в Україні, якому директор ТОВ «НВК Квадрат» Сергій Полянчиков та аналітик «Інфоіндустрії» Ірина Євсевська у своїх дослідженнях пророкують стрімкий розвиток.

Арсенал сучасного агронома сьогодні не можна уявити без біостимуляторів, ґрунтових добрив, а також водорозчинних препаратів, які використовуються для позакореневого підживлення, обробки насіння, в системах фертигації. Обсяги імпорту спеціальних добрив рік у рік збільшуються, стверджує Ірина Євсевська.

У 2017-му проти 2014-го імпорт простих солей зріс втричі до понад 65 тис тонн. 80% цього обсягу становить сульфат магнію. Імпорт цього продукту в 2017 році виріс проти 2016 го більше ніж на 40%. Найбільші обсяги імпортувалися з Китаю. З цієї країни сульфат магнію надходить у кристалічній формі. Він може бути використаний як сировина для подальшого виробництва добрив, а також вноситися безпосередньо на поля в бакових сумішах. Із Польщі сульфат магнію завозиться в кристалічній і гранульованій формах, котрі призначені для безпосереднього внесення в грунт. Обсяги імпорту кальцієвої селітри в Україну в 2017 році перевищили 3 тис. тонн. За винятком невеликих обсягів технічної кальцієвої селітри з Китаю, основним постачальником на український ринок є норвезька компанія Yara International, яка пропонує три марки: YaraLiva Tropicote, YaraLiva Calcinit, YaraLiva Nitrabor. Калієвої селітри в 2017 році було імпортовано понад 2,5 тис. тонн. Практично половина цього обсягу – добрива бельгійської компанії SQM.

Значну частку в імпорті простих спеціальних добрив займає сульфат калію і монокалійфосфат. Так, імпорт сульфату калію збільшився за 2017 рік утричі, перевищивши 3,5 тис. тонн. Серед компаній виробників на нашому ринку найбільше представлені Tessenderlo chemia та SQM. Імпорт монокалійфосфату також збільшився в 2017 році на 30% в порівнянні з 2016 і становить майже 2,5 тис тонн, 35% з яких займають добрива виробництва ізраїльської компанії Roterm Amfert Negev.

У минулому році проти 2016-го на 40% зріс імпорт водорозчинних добрив. Пік їх імпорту припадає на весняні місяці, це можна пояснити тим, що більшість цих добрив перебуває в рідкій формі, а період внесення якраз припадає на травень-липень, тому постачальники їх імпортують при плюсових температурах, аби уникнути замерзання продукту. Лідерами на ринку є такі компанії як Rosier, Doctor Tarsa Tarim, Yara International, Intermag.

Імпортні водорозчинні добрива можна поділити на рідкі, тверді, монокомпонентні і полікомпонентні. Частка перших становить дві треті всього обсягу. На українському ринку переважають полікомпонентні формуляції добрив, їх частка становить 72%. Серед монокомпонентних формуляцій переважають борні добрива (80%) і цинкові (9%).

Серед водорозчинних добрив набирають популярності добрива зі стимулюючим ефектом. До їх складу входять амінокислоти, фітогормони, гумінові і фульвокислоти, а також екстракти морських водоростей. Серед імпортованих в Україну лідируючу позицію займають добрива, які містять амінокислоти з мікроелементами.

Однак імпорт спеціальних ґрунтових добрив в групі спеціальних добрив зростає найвищими темпами. У 2017 році він зріс більш ніж удвічі проти 2016-го. Причому, можна простежити тенденцію до збільшення імпорту мікрогранульованих добрив. Якщо в 2015 році цих добрив було ввезено лише 87 тонн, то в 2017 році він досяг понад 6 тис. тонн. На українському ринку цю продукція представляють вісім компаній виробників.

З огляду на зміни кліматичних умов і сьогоденні реалії, використання фосфорних добрив потребує сучасних технологічних підходів. На них зупинилася науковий консультант ТОВ «ФОСАГРО-Україна» Ірина Логінова.

–Популярність рідких комплексних добрив в Україні насамперед пов’язана саме зі змінами клімату, тому що в південних і східних регіонах через брак вологи аграрії не досягають ефекту розчинності гранули, – так коментує вона розмову на форумі. – В нашій країні, поряд із імпортованими, виробництво цих добрив вже освоїли декілька компаній, і, я впевнена, що їх кількість зростатиме. Австралійські, американські, європейські технології внесення приходять сюди разом із технікою, аплікатори для внесення рідких добрив встановлюються практично на всі сучасні сівалки, а тому ці технології будуть досить легко запроваджуватися. Зокрема, наша компанія може запропонувати ЖКУ 11-37 на основі поліфосфатів. Поряд із видом добрива, великого значення сьогодні набувають способи внесення. Я думаю, що зараз спостерігається тенденція переходу від суцільного внесення фосфору до локального. Останнє здійснюється спеціальними пристроями, які дають змогу внести препарати адресно під корінь, чи разом із насінням, при цьому навіть можуть бути знижені норми. Відомо, що якщо за суцільного внесення коефіцієнт використання фосфору становить 15-20%, то за локального він може бути навіть удвічі вищим. Ті, хто переходять на локальний метод, розуміють його переваги за обмежених норм внесення фосфору…

Комерційний директор компанії «Agrisol» Денис Миргород разом зі своїм іноземним партнером Костасом Дімасісом презентував біостимулятори і добрива для листового підживлення від Valagro (Італія). На сильних сторонах біостимуляторів від «АрістаЛайфСаєнс Україна» зупинився продукт-менеджер цієї компанії з розвитку біостимуляторів Сергій Машиннік. Вплив комплексних інокулянтів на продуктивність соняшника і кукурудзи охарактеризував кандидат біологічних наук, керівник відділу R&D торгового дому «Ензим-Агро» Павло Маменко.

 Керівник компанії «Інфоіндустрія» Дмитро Гордійчук у своєму виступі наголосив, що від форуму до форуму агрохімічний ринок динамічно змінюється, чутливо реагуючи на ситуацію в АПК, в економіці країни та світу. На його думку, KievAgroChem 2018 засвідчив готовність виробників та трейдерів шукати інноваційні відповіді на виклики глобального клімату, нові форми співпраці з аграріями.

 

 

Інфоіндустрія

Читайте нас у Telegram