20.05.2024
Експортний потенціал українського ринку насіння може сягнути $600 млн у 2030 згідно зі «Стратегією розвитку агропромислового комплексу України». Які кроки потрібно зробити, щоб досягти запланованих показників експорту, а також, що зараз відбувається у насіннєвій галузі України, обговорили представники бізнесу, державного та громадського сектору – Міністерства агрополітики, Держпродспоживслужби, профільних насіннєвих асоціацій – а також дослідницьких та наукових установ у ході роботи круглого столу «Ринок Насінництва: Виклики та Перспективи» за підтримки Програми USAID з аграрного та сільського розвитку (АГРО).
Українське насіння складає лише 25% від обсягів виробництва зернових культур
Україна значною мірою покладається на імпортне насіння для основних експортно-орієнтованих культур. Насіння місцевої селекції становить лише 25% від загального обсягу придбаного насіння, і лише 5% від загальної вартості насіння, яке щорічно закуповують фермери.
На жаль, обсяги виробництва зернових, бобових і олійних культур кондиційним насінням української селекції має тенденцію до зниження. У 2022 році він досяг 25%, тоді як у попередньому році цей показник становив майже 35%. Повністю забезпечується насінням вітчизняної селекції виробництво гречки, проса, вівса, тритикале. Рівень забезпечення насінням вітчизняної селекції виробництва озимої пшениці складає 52,4%, озимого ячменю – 22,6%, ярого ячменю – 40,1%, ярої пшениці, озимого жита, кукурудзи, сої, соняшнику та гороху – менше 40%.
Передбачувано, насіннєві потреби, що не задовольняються за рахунок українського насіння, покриваються імпортом або виготовленим в Україні насінням іноземної селекції. У 2022 році, на приклад, було імпортовано та вироблено в Україні 155,2 тис. т насіння іноземної селекції, що склало понад 70% усього насіннєвого фонду зернових культур.
Основними виробниками насіння, що здійснюють продаж в Україні, є великі транснаціональні компанії. У 2021-2022 маркетинговому році, лише трійка лідерів реалізували насіння на суму близько $500 млн. Здебільшого, це було насіння гібридної кукурудзи, соняшника та ріпаку.
Перспективи ринку
Загальне виробництво насіння в Україні оцінюється у $2,7 млрд, з них – лише близько $1,0 млрд є кондиційним насінням (добазове, базове та сертифіковане), $1,7 млрд – це «насіння для власних потреб», або насіння фермера, з нього насіння для власних потреб для зернових, зернобобових та олійних культур складає близько $0,8–1,0 млрд. Однак стимули для нарошування обсягів виробництва у майбутньому – суттєві.
У 2020-2021 роках Європейський парламент визнав українську систему сертифікації насіння еквівалентною вимогам ЄС. Це дозволяє Україні експортувати насіння до країн Євросоюзу, таких як Німеччина, Румунія, Польща, Франція та Угорщина.
Одержавши доступ на ринок Європейського Союзу, ринок національного насінництва має значний потенціал розвитку та інвестиційну привабливість, зокрема через:
високий внутрішній попит;
важливість імпортозаміщення, з метою забезпечення вищого рівня продовольчої безпеки в Україні та світі;
високий обсяги використання насіннєвого матеріалу для виробництва зернових на території Україні;
широкий вибір та відносна доступність в Україні найкращих сортів та гібридів насіння;
великий спектр торгових компаній та представництв насіннєвих компаній в Україні; забезпеченість насіннєвими заводами майже в усіх регіонах країни;
сильний природний потенціал для виробництва та експорту насіння зернових колосових.
Вже сьогодні третина виробленого насіннєвого матеріалу імпортується з України. Надалі, експортний потенціал може зрости в десятки разів, з $60,0-70,0 млн. у 2022 році до $600,0 млн у 2030 році, що зазначено у «Стратегії розвитку агропромислового комплексу України». Однак поки обсяги знижуються – останні дані свідчать, що сума поставок насіння у сезоні 2021/22 рр. склала $933 млн., на 4,5% менше, ніж у попередньому сезоні.
Водночас, протягом 2024-2033 рр., в Україні планують побудувати додаткові 12 насіннєвих заводів для виробництва 9,0 млн. посівних одиниць кондиційного насіння, як окреслено у «Стратегії розвитку агропромислового комплексу України».
Фактори, що гальмують український насіннєвий ринок
Відсутність системи відстежування і слабкий захист прав інтелектуальної власності. В Україні відсутня прозора система відстежуваності насіння та сортів рослин, а також сплати роялті та селекційних платежів. Враховуючи обсяги закупівлі насіння, потенційні несплачені роялті складають до 5,7 млрд грн, з них майже 1 млрд грн – потенційні роялті за насіння місцевої селекції. Ці платежі могли б бути реінвестовані в дослідження та наукові розробки для довгострокового розвитку локального ринку насіння.
Обмеженість збуту. Українські виробники мають обмежені можливості для збуту своєї продукції. Виробникам бракує знань та досвіту застосування сучасних маркетингових інструментів. Відчувається також недофінансованість галузі, зокрема напрямку досліджень. Поступового це призводить до послаблення наявного потенціалу виробництва та розвитку насінництва українськими виробниками.
Непрозорість ринку. Існуюча модель ринку приділяє недостатньо уваги підвищенню рівня спроможності наукових та селекційних установ, пропонує недостатньо стимулів для підтримки національних виробників насіння та не спроможна ефективно боротися з фальсифікатом і підробками.
Замість висновків
Отже, для реалізації амбітних цілей «Стратегії розвитку агропромислового комплексу України» у розрізі насінництва, протягом найближчих років варто зосередитися на двох пріоритетах:
розвиток прозорої моделі ринку насіння на основі кращих світових практик та майбутня гармонізація українського законодавства зі стандартами ЄС.
координація бізнесу, насіннєвих асоціацій, наукових установ, державних органів для розвитку ефективної ринкової моделі.
Інфоіндустрія
Пов’язані теми: