Новий віртуальний ресурс допоможе вивезти зерно
30.06.2022
В Україні розроблено віртуальний ресурс, в якому можна придбати квиток на зерновій ринки. З допомогою нового програмного додатку сільгоспвиробник, чи власник елеватора відправлятиме свої вантажі з допомогою смартфона. Він, як у Приват 24, чи іншому ресурсі зможе купувати квиток для свого вантажу, який рухатиметься до кінцевої станції за чітким графіком. Про це повідомляє журнал “Зерно”.
Основні наші експортні товари намагаються відчайдушно прорватися на зовнішній ринок через вузьке горло західного та південно-західного кордонів. За даними «Укрзалізниці» на прикордонних переходах утворюються затори з поїздів, які чекають своєї черги по 20-40 діб. Коли дві транспортні інфраструктури – українська та європейська зіткнулися з таким великим навантаженням, то з’ясувалися не лише їхні плюси й мінуси, але й маса неузгодженостей між ними. А в учасників ринку стало формуватися переконання, що обидві системи застряли десь у 20 столітті.
“Я зробив хронометраж операцій зі ста вагонами приватного парку, які рухалися в травні до сухопутних кордонів. Так от, середній оборот від завантаження до повернення вагона становив 27 днів, у русі вагони перебували 36 годин, 4 години пішло на митні процедури, 40 годин – на подачу-прибирання та навантаження і стільки ж на розвантаження, а загалом на фактичні операції – 120 годин. Звертаю увагу: із 27 діб, лише 5 діб пішло на фактичні операції, а 22 діб вагони стояли в черзі за гроші вантажовласника! І це не дешеве задоволення: 1500 -2000 грн на добу, які лягають на плечі сільгоспвиробника. Можна назвати таку систему логістики ефективною? – запитує радник голови правління «Укрзалізниці» Юрій Щуклін.
В країні почався пошук можливостей для прискорення процесу доставки експортних товарів до кордону, та проштовхування їх через пункти пропуску. Дехто це робить лише для себе, використовуючи старі методи, а хтось намагається створити нову систему логістики, гідну 21 століття.
“Я хочу створити Єдиний центр планування, котрий сприятиме чіткому виконанню всіх логістичних операцій, що зекономить учасникам ринку великі гроші за рахунок раціональних витрат часу та ліквідації такого явища, як простої в незрозумілих чергах та на пунктах пропуску. Цей віртуальний майданчик має діяти не за законами країн, а за нормами та правилами цивілізованого бізнес-товариства, де за невиконання своїх зобов’язань, за неправильну інформацію тебе із цієї добровільної і самоврядної мережі можуть викинути, або позбавити права спілкуватися та планувати перевезення, розвивати свій бізнес. Тобто якщо я підтверджую 100 вагонів, а виконую 30, то завтра система сама мене обріже до 30, а якщо і далі буду підтверджувати і не виконувати, то ця система мене забанить на тиждень. Моя ідея полягає в тому, щоб черга в пункти пропуску була не реальною, а віртуальною і складалася не з завантажених вагонів, а із зобов’язань учасників (планів) на їх завантаження та перевантаження, перевезення та заміну колісних пар, виконання митних та інших процедур.
Я підрахував, що тільки на ліквідації простоїв вагонів в черзі економія становитиме 500 грн/т, 1 млн т – це 500 млн грн! Варта шкірка вичинки? Завдяки цій програмі підвищиться продуктивність пунктів пропуску. Ось, наприклад, Ізов розрахований на 12 пар поїздів, а проходить десять. Я поцікавився, чому. За добу проходить максимум три поїзди із зерновими, але лише по 27 вагонів кожен. А якби прибули чотири маршрути по 54 вагони, то зерна через кордон пройшло б удвічі більше. Але для цього треба було заздалегідь узгодити всі події на всіх етапах, в тому числі під час формування маршруту, про їхнє прибуття повинні знати митники, прикордонники та інфраструктурні підрозділи з іншого боку кордону, зрештою, їх повинні чекати ті, кому вони призначені, – говорить Юрій Щуклін.
Якщо всі учасники логістичного ланцюжка приєднаються до цієї системи, то бачитимуть можливості один одного, кожен братиме на себе зобов’язання із виконання конкретної процедури в певному обсязі в конкретний час. Один береться завантажити, другий перевезти, третій перевалювати, але кожен при цьому повинен чесно заявити, що він виконає своє зобов’язання не за годину, а за дві доби. Далі він укладає угоду у віртуальному режимі зі своїм партнером і відповідає за її виконання, згідно з її пунктами. «Укрзалізниця» планує сьогодні тільки навантаження, а все інше робиться без графіка, а коли плануватиметься і навантаження, і подача вагонів, і перехід кордону, то в результаті буде сформований графік руху поїздів, відображений у календарі кожного власника ресурсу. Такі календарі матимуть і учасники ланцюжка по-інший бік кордону, зокрема ЛХС”, – зазначив Щуклін.
У кабінеті власника ресурсу, який ми інтегруємо в автоматизовану систему управління підприємства, є віконце(календар), в якому він інформує про свої можливості та їх зайнятість, котрі він може реалізувати у певні строки, а також відображаються запити інших учасників процесу та їх узгодження. Коли всі календарі зв’яжуться в одну лінію, формування загального календаря (стикувального розкладу) завершиться. Той, хто відправляє маршрут, одразу бачить на який день узгодив його прибуття ЛХС чи поглинач вантажів, а тому він вантажиться саме в той день, який дає йому змогу прибути саме в той час, коли його чекають на переході, а не коли попало, щоб потім 30 діб простояти в черзі. Або ще такий приклад: до мене підійшли вагони по вузькій колії, а на широкій їх ще немає, а завтра навпаки, подібне трапляється, бо немає стикувального розкладу. Для цього учасник нашого логістичного товариства, навіть той, в якого нема своєї АС, безкоштовно одержує персональний кабінет, в якому бачить розклади інших учасників.
Інфоіндустрія
Читайте нас у TelegramПов’язані теми:
