Проблеми цьогорічної збиральної кампанії, сьогодення науковців та пересічних аграріїв, думка експерта

Проблеми цьогорічної збиральної кампанії, сьогодення науковців та пересічних аграріїв обговорили з відомим вченим в галузі зрошуваного землеробства, членом-кореспондентом Національної академії аграрних наук України, доктором сільськогосподарських наук, професором, директором Інституту зрошуваного землеробства НААН Раїсою Вожеговою.

– Раїса Анатоліївна, на календарі серпень, завершується збирання ранніх зернових культур. Що Ви можете сказати про цьогорічні жнива?

Поточний рік вирізняється екстремальними умовами. На півдні України не лише традиційна спека і нестача опадів стали на заваді аграріям. Якраз навпаки, були опади, понижувалася температура, проте у багатьох районах дощі завадили нормальному проведенню жнив, погіршили якість урожаю, подекуди взагалі пройшли нищівні грозові зливи і град. При цьому агрометеорологічні умови червня і липня були різні, в перший місяць літа спостерігався навіть недобір опадів, який у середньому склав 30 мм. І все ж Херсонщина змогла зібрати 1,9 млн тонн зерна ранніх зернових при середній урожайності 29,3 ц/га. У нашому Інституті також відчувалися примхи погоди, але в цілому отримали доволі непоганий результат. Українські кліматологи зараз взагалі фіксують те, що підвищення середньої температури на території України відбувається інтенсивніше, ніж в цілому на планеті. На жаль, тривалі липневі дощі сприяли розвитку і поширенню грибних хвороб на посівах таких високорентабельних культур, як: соняшник, кукурудза і соя, а це вже може спричинити втрату третини і більше очікуваного врожаю.

– Отже, дійсно цей рік виявляється зовсім непередбачуваним і тяжким для сільського господарства…

Розумієте, у таких ситуаціях малоефективними виявляються і традиційні обробки посівів хімічними препаратами. На таку ситуацію можна вплинути, якщо висівати не один, а більше сортів чи гібридів різних груп стиглості. Підбір кращих з них знизить ризики неврожаю. Звичайно ж необхідно враховувати й оптимальні строки сівби. Словом, для ефективного ведення землеробства потрібен комплексний підхід, науково-організаційне обґрунтування різноманітних заходів.

– Чи допомагає Інститут зрошуваного землеробства віднайти пересічному фермеру ефективні рішення таких проблем?

Науково-дослідна робота Інституту багатогранна. Ми працюємо над вирішенням проблем раціонального природокористування, збереження родючості ґрунтів і навколишнього середовища, розробляємо та впроваджуємо новітні адаптовані до посушливих умов системи зрошуваного і неполивного землеробства. Ми займаємося біологізацією агровиробництва, органічним землеробством. Випробовуємо посухостійкі культури, сорти і гібриди різних сільськогосподарських культур, у тому числі і так званих «нішових», щоб знати наскільки доцільним є їх вирощування в умовах нашого регіону. По цих та багатьох інших питаннях надаємо фермерам вчасну і достовірну інформацію, видаємо науково-методичні рекомендації, проводимо науково-консультаційну роботу, лабораторія агрохімічних досліджень на замовлення виконує широкий спектр аналізів зразків ґрунту, поливної води, сільгосппродукції.

– Як сорти культур селекції Вашої науково-дослідної установи витримують конкуренцію на вітчизняному ринку?

Конкуренція велика. Але наші сорти у південному регіоні демонструють високі показники врожайності і якості. Селекція – надзвичайно складний процес. Якщо оминути увагою хоча б один момент на початку, то можна нічого не отримати у підсумку. Тому сорти, створені безпосередньо в тих умовах, в яких вони потім переважно і будуть вирощуватися, мають свої переваги. Наші сорти є високо адаптованими до стресових явищ. Практика це підтверджує. У Держреєстрі сьогодні знаходиться більше 70 сортів гібридів пшениці озимої, кукурудзи, сої, люцерни і помідору нашої селекції. Всі вони високопродуктивні, користуються попитом не лише вітчизняних, але і закордонних сільгосптоваровиробників.

 

– Відомо, що державні установи не завжди бувають на висоті. Цікаво, звідки в Інституті зрошуваного землеробства така ефективність?

Наш колектив має потужний науковий потенціал, у якому поєднані вагомий досвід і молода енергійність. У мережі Інституту працює більше 100 науковців, в аспірантурі навчається наша перспектива – 25 молодих учених. Спільними зусиллями долаємо перешкоди, у чомусь собі відмовляємо. Але, не зважаючи на складнощі сьогодення, ми зацікавлені в розвитку свого творчого запалу і прагнемо вдосконалюватися. Маємо міжнародні договори про творчу співпрацю з науково-дослідними установами, університетами й агрокомпаніями, по кілька разів на рік наші вчені проходять стажування за кордоном, беруть участь у конференціях ООН та інших відомих міжнародних організацій. Там ми обмінюємося досвідом з нашими колегами, запозичуємо в них нові знання.

– Щодо відновлення зрошення в Україні, на Вашу думку, можна сподіватися на краще?

Не відкрию секрет, якщо скажу, що зрошення – колосальний резерв підвищення урожайності і якості агропродукції. Це шлях підвищення прибутковості господарств. Тому я вважаю, що варто дотримуватися розробленої спільними зусиллями влади, науковців і виробничників Стратегії відновлення і розвитку зрошуваних систем, щоб якнайшвидше відреагувати і на зміни клімату, і на невтішні наслідки економічної кризи минулих десятиліть. Кожен рік без зрошення Україна втрачає реальні прибутки. Зараз фактична площа поливних земель становить 500 тис га, це лише п’ята частина того, що ми мали в 1990 році. Фермери давно зрозуміли, що в зоні ризикованого землеробства для стабільних високих урожаїв необхідний полив. А для цього потрібні інвестиції, потрібні рішучі кроки.

– На завершення нашої розмови, щоб Ви побажали нашим читачам?

Дослухатись до порад науковців. Звертатись до нас якомога частіше із найрізноманітнішими запитаннями, адже ми ніколи нікому не відмовляємо. Ми зацікавлені у тому, щоб фермери ставали досвідченішими. Всім нам разом до снаги підвищити ефективність ведення землеробства в особистих господарствах, а отже і сприяти розвитку потужності агропромислового комплексу України в цілому.

Інфоіндустрія

Читайте нас у Telegram