Розвиток та поширення хвороб і шкідників пізніх просапних культур, плодових та виноградних насаджень.

Фітосанітарний стан сільськогосподарських рослин.

Повсюди на нетоксикованих сходах озимого ріпаку за чисельності 1-6 екз. на кв.м шкодять хрестоцвіті блішки, рослини заселяють ріпаковий пильщик, попелиці (Дніпропетровська, Запорізька, Київська, Луганська, Одеська, Черкаська, Чернігівська, ін. обл.).

На 58-80% обстежених площ цукрових буряків лісостепових, поліських, подекуди степових областей на 8-26% рослин розвивається церкоспороз. (Вінницька, Волинська, Івано-Франківська, Київська, Львівська, Одеська обл.). Окрім того, на  плантаціях культури вищезазначених та Тернопільської області відмічається інтенсивний розвиток борошнистої роси 7-25%, фомозу (6-12%), пероноспорозу, подекуди проявились ознаки вірусної жовтяниці (Тернопільська обл.), рамуляріозу (Львівська, Хмельницька обл.). На гібридах іноземної селекції центральних та західних областей коренеплоди уражені паршею звичайною, гнилями (бура, хвостова), дуплистість. В разі тривалих опадів за інтенсивного наростання хвороб бажане оздоровлення цукрових буряків через обприскування фунгіцидами.

На площах соняшнику відмічається помітне зростання рівня розвитку фомозу (4-48% рослин уражені у Вінницькій, Дніпропетровській, Житомирській, Івано-Франківській, Київській, Запорізькій, Кіровоградській, Тернопільській, Чернівецькій обл.), пероноспорозу (8-15%), іржі, септоріозу (уражено 9-17% рослин). Виявляється суха гниль (Запорізька обл.). Повсюди на кошиках, стеблах, коренях 3-20% рослин поширюються біла та сіра гнилі. В осередках Запорізької області на корінні 3-10% рослин паразитує соняшниковий вовчок за щільності 5-12екз. на кожному корені.

Качани кукурудзи уражені пухирчастою та летучою сажками (2-15%), 6-26% рослини хворі на гельмінтоспоріоз. Фузаріоз виявлений на 70% обстежених площ. В середньому хворобою уражено 4,5 макс. до 12% качанів.(Одеська, Дніпропетровська, Полтавська обл.).Хвороба розвивається на верхніх зернівках качана.

У степових та лісостепових областях шкодять личинки соняшникової шипоноски, гусениці вогнівки, бавовникової совки, лучного метелика.

Гусениці стеблового (кукурудзяного) метелика закінчують свій розвиток та живлення, комахи переміщуються до нижньої частини стебел рослин, де вони залишаться на перезимівлю. Заселеність рослин фітофагом складає 2-20%, пошкоджено качанів – 1-5%, середня чисельність гусениць – 1-2 екз. на рослину. У пазухах листків верхнього ярусу рослини осередково продовжує живлення попелиця. Для зниження зимуючого запасу шкідника при збиранні кукурудзи застосовують низький зріз, не вище 10 см над рівнем грунту, цей захід допомагає знищити до 95% гусениць. Подрібненням коренестеблових залишків важкими дисковими боронами в двох напрямках знищуть до 50% гусениць метелика та інших шкідників.

Рослини сої хворіють на аскохітоз, пероноспороз, антракноз, септоріоз, подекуди бактеріозом, жовтою мозаїкою. За 14 днів до збирання врожаю та вологості насіння 35-40% проводять десикацію посівів рекомендованими препаратами. Перепади добових температур, опади, рясні роси сприяли розвитку та поширенню хвороб томатів, пізніх сортів капусти, баштанних культур. У багаторічних плодових насадженнях відмічається розвиток парші, борошнистої роси, на зимових сортах –  плодової гнилі, у виноградниках – оїдіуму, мілдью, чорної гнилі.

Фітоекспертизою насіння озимих пшениці, ячменю та жита цьогорічного повсюди виявлені збудники фузаріозу, альтернаріозу, гельмінтоспоріозу, бактеріозу, різних видів плісені. Тому партії кондиційного насіннєвого матеріалу слід обов’язково оздоровити шляхом протруювання його рекомендованими препаратами. Ефективність цього заходу в значній мірі залежатиме від правильного підібраного протруйника.

Повсюдно на стерні, багаторічних травах, неорних землях, просапних культурах відмічається активізація мишоподібних гризунів, зокрема полівок, які за масової появи сходів озимих культур мігруватимуть у пошуках соковитої рослинності у посіви озимих зернових та ріпаку.
Першочерговими заходами в обмеженні чисельності мишоподібних гризунів є профілактичні заходи: знищення бур’янів, зменшення втрат урожаю при збиранні, своєчасна зяблева оранка, що позбавить гризунів кормової бази та надійного сховища, контроль за розвитком та регулювання чисельності цих шкідників у місцях резервацій з метою недопущення їх розселення на посіви сільськогосподарських культур.

Інфоіндустрія за матеріалами Держпродспоживслужби