Технологія вирощування картоплі в Україні потребує кардинальних змін

В Україні розпочався новий картопляний сезон. Про його особливості розмовляємо із завідувачкою відділу відтворення та оцінки якості насіннєвої картоплі, Інституту картоплярства НААНУ, кандидатом сільськогосподарських наук Ольгою Вишневською.

–Ольго Володимирівно, яких змін зазнали умови вирощування картоплі в Україні впродовж останніх років?

–Ця культура за своїми біологічними особливостями відноситься до культур помірного клімату, а тому полюбляє середньодобову температуру не вище 21 градуса за Цельсієм, проте в останні роки цей показник зріс в середньому на 2-2,5 градуси, і це на тлі нерівномірності випадання атмосферних опадів, а тому в окремі періоди відбувається перегрівання верхнього шару ґрунту, що призводить до виродження насіннєвого матеріалу та зниження врожайності, окрім цього останніми роками почастішали холодні затяжні весни, що сприяє підвищенню ймовірності уражень садивних бульб ризоктоніозом, зрідженню сходів та затримує їхню появу.

Картопля на 1 кг бульб споживає 60-150 л води, тобто на кожен кг маси – півтони, проте у  нинішніх умовах в найвідповідальніші періоди формування врожаю її бракує, це дає підстави вважати, що більшість зон України через кліматичні зміни виходить із поясу її вирощування, а тому картопля потребує особливих підходів до технології її виробництва. Отже, за відсутності дощу протягом 5-7 днів треба провести полив і повторювати його кожних 5-7 днів.

Норма поливу становить 25 мм за один раз, тобто 250 м куб/га. Якщо раніше ми рекомендували її садити, коли ґрунт на глибині 10 см прогрівається до плюс 8 градусів, то зараз допускається і 3-5 градусів, але насіння має бути яровизоване, тобто прогріте і пророщене. Лише в такому випадку її можна висаджувати раніше, але якщо ділянка розташована на північних схилах, з важкими ґрунтами, то треба підійти зважено до цього питання і зберегти температурний режим на класичному рівні. До речі, наші промислові компанії вже висаджують картоплю впродовж 10 днів. Вони вимушені це робити через мізерні запаси зимової вологи, яка дуже швидко втрачається.

–Коли треба починати яровизацію?

–Як мінімум за два три тижні до запланованого висаджування, а це приблизно перша декада квітня. Насіння треба занести в приміщення, де забезпечується освітленість і температура не нижче 10-12 градусів, або надвір у місця, які добре прогріваються та освітлюються, на ніч накривати солом’яними матами чи плівкою, в результаті насіння має сформувати міцні, зелені паростки довжиною 2-3 мм, треба слідкувати, щоб вони не переростали, під час цього періоду, господар також має слідкувати чи не проявляться на бульбах хвороби, в такому випадку її треба пересортувати, вилучити пошкоджені сухою чи звичайною гниллю бульби, бо якщо їх залишити, вони не зійдуть. Тобто яровизація не лише ефективний метод підвищення схожості, а й профілактика хвороб, адже під час прогрівання вони провокуються і виявляються.

Слід також обламати білі паростки, які утворені без світла, обдивитися насіннєвий матеріал, розмір бульб має бути більш-менш стандартним, не повинно бути викривлених насінин, вага кожної має становити по 50-80 г. Можна використовувати для посадки велике і дрібне насіння, але в залежності від цього воно висаджується густіше або рідше. Потреба дрібних бульб масою 25-40 г на 100 кв м становить 15-16 кг, великих масою 60-100 г – 30-35 кг.

–Чи не призведе раннє висаджування картоплі до загибелі сходів від заморозків?

–Такий ризик залишається. А тому треба уважно стежити за прогнозом погоди, найкращі методи захисту – полив, використання укриття, зокрема спанбонду – це не тканий матеріал, який не пропускає повітря, і в цьому його переваги перед плівкою; якщо будуть сильні заморозки, як торік, коли й спанбонд не допомагав, то можна зверху накрити ще й плівкою, головне не пропустити моменту, коли треба вживати заходів, багато господарів використовують так звані теплові процедури, спалюють бур’яни, пожнивні залишки. Але навіть якщо сходи підмерзли, їх можна врятувати поливом та підживленням аміачною селітрою в розрахунку 1 кг на сотку. Можна застосовувати і присипання сходів ґрунтом. Але треба зважати на фазу розвитку, якщо рослинки невеликі, їх можна присипати землею, якщо це вже висока картопля у фазі бутонізації, краще цього не робити, або наступного дня вивільнити рослинки з-під гребеня, інакше листочки почнуть відмирати, що призведе до зниження врожаю.

–Яким має бути живлення перед та під час садіння?

–Картопля потребує більше поживних речовин, ніж інші с/г культури, тому треба щоб ґрунт був легким, бо культура потребує великого обсягу повітря, якщо є гній, то можна внести його по 5 кг/м кв, та оскільки його бракує, треба застосовувати мінеральні добрива, одне з них – нітроамофоска, яка має три компоненти – азот, фосфор і калій, вони представлені у рівній кількості – по 16 або 17 кг діючої речовини, доза на 100 м/кв – 5,5-6 кг, часто вносять локально в ямку, але це досить небезпечний спосіб, бо можна підвищити концентрацію поживних речовин і рослина буде страждати, тому найкраще вносити поживу перед посадкою або культивацією, а ще краще – перед оранкою. Є господарі, які навчилися досить ефективно використовувати сидеральні культури: висівають з осені озиме жито, олійну редьку, гірчицю, люпин, буркун їхню зелену масу на легких піщаних ґрунтах приорюють восени, у кінці жовтня, на чорноземних, темно-сірих лісових  структурованих ґрунтах можна цю операцію виконувати і в серпні.  Картопля потребує великої кількість калію, адже цей продукт містить цього елементу навіть більше, ніж банан. А тому окрім нітроамофоски треба ще й внести додатково калімагнезію в розрахунку 1 кг на 100 м/кв. Але перед тим, як застосовувати якесь добриво, треба знати, скільки в ґрунті міститься поживних речовин, визначити, який це ґрунт за типом, виходячи з цього будуть різні схеми живлення. Якщо pH ґрунту вище 7, то картопля буде уражуватися паршею. Ця хвороба досить поширена і через те, що люди часто залишають на своїх ділянка неприорані пожнивні рештки, солому зернових. Тому треба все подрібнити і приорати з осені. Рівень кислотності можна знижувати з допомогою вапнування, для цього можна вносити, наприклад, доломіт, негашене вапно, дефекат. Але внесення нітроамофоски можна взяти за базову модель живлення. Є досить поширеною думка про шкідливість мінеральних добрив, але річ у тому, що з урожаєм виноситься велика кількість поживних речовин. Тож якщо ми не вносимо органіку, і не сіємо сидерати, ґрунт виснажується. А тому треба дбати, щоб основа родючості – гумус, був захищений від деградації.

–Що загрожує картоплі окрім заморозків і засухи впродовж вегетації?

–Картопля уражується багатьма хворобами, це можуть бути сухі і мокрі гнилі, бактеріальні, грибкові, вірусні хвороби. Для того, щоб уникнути багатьох із них,  насіння картоплі треба періодично оновлювати, тому що картопля розмножується вегетативно, бульбами, які містять багато вітамінів, органічних речовин і вони є джерелом і місцем накопичення та розмноження фітопатогенів, і з часом, коли ми її репродукуємо, тобто пересаджуємо, ці хвороби накопичуються. Негативно діють ще й кліматичні фактори, наприклад, спека, а тому насіння треба періодично оновлювати, закуповуючи в сертифікованих компаній, які внесенні до державного реєстру суб’єктів насінництва, зокрема таких як Інститут картоплярства, які оздоровлюють насіннєвий матеріал за технологією культури верхівкових меристем, тобто вирощуються рослини, вільні від бактеріальних та грибних хвороб. Наприклад, у Степу картоплю треба оновлювати кожен рік, бо вона наступного сезону не зійде, втратить свої властивості. У Закарпатті можна 5-7 років не міняти насіння, в  центральній Україні – через три роки. Але підкреслюю – не базарним насінням, а сертифікованим.

–Якими ж сортами ви порадите оновлювати насіннєві ресурси господарств?

–До надранніх сортів відноситься Тирас, який на 40 днів після сходів забезпечує товарну врожайність 200 ц/га, окрім нього – Вимір, Радомисль, Взірець, Слаута, Дума, Кобза, Повінь. Ранні – Глазурна, Щедрик, Кіммерія, Скарбниця, Чарунка, Межирічка, Вигода. Середньоранні – Мирослава, Арія, Злагода, Левада. Середньостиглі – Іванківська рання, Слов’янка, Княгиня, Чарунка, Случ. Середньопізні – Хортиця, Червона рута та інші. Це всі сорти селекції нашого інституту. Щодо ранньої і надранньої картоплі – це продукт, який відрізняється за поживними якостями від інших типів, він надзвичайно корисний для дієтичного харчування, звісно, якщо ця картопля не протруєна перед садінням хімічними протруювачами з тривалим терміном дії від колорадського жука. Підкреслюю: не можна ранню картоплю для раннього споживання протруювати хімічними препаратами, слід використовувати лише біологічні, такі як Афіцид, Колорадоцид, Бітоксибацилін тощо

–Яких додаткових заходів слід вживати з метою збереження вологи?

–По-перше, подбати про раннє висаджування, про яке ми вже говорили, важливо захопити період, коли є ще зимова волога, укривати картоплю, поливати в критичні періоди вегетації, краще застосовувати крапельне зрошення, слід ретельно продумати живлення і захист. На невеликих ділянках треба мульчувати міжряддя, відмовитися від постійного рихлення площі, від так званого підгортання у фазу бутонізації рослин. Одразу після посадки бажано сформувати гребінь, в компаніях це роблять фрезою через два тижні після того, як картопля була висаджена. Через деякий час грунт ще до сходів обробляється Зенкором, або його аналогами проти дводольних бур’янів і до збирання врожаю – жодного втручання в ґрунт, далі якщо бур’яни піднімуться килимом на висоту 5 см, застосовується препарат Тітус в розрахунку 50 г/га у поєднанні з прилипачем Тренд 90-200мл/га, це універсальний препарат, але він неефективний проти дводольних бур’янів, для захисту від них вноситься Зенкор. Від злакових по сходах картоплі можна застосовувати препарати Пантера, Фюзелат Форте. Тітус досить часто змішують разом із Зенкором (200 г/га), плюс прилипач. Цю суміш можна вносити по сходах картоплі.

 До вирощування картоплі треба ставитися як до бізнесу, а не любительського заняття. Якщо ми вкладаємо в середньому на гектар 90-120 тис грн і одержуємо 15-20 т/га, то кому такий бізнес потрібен? Треба добиватися такого врожаю, як у Європі, США – 40-60 т/га, тоді буде сенс займатися цією справою. Якщо картопляр буде  дотримуватися основних вимог технології вирощування він без урожаю не залишиться.

Розмову вів Олександр Федорченко.

Інфоіндустрія