УАК: аграрії та бджолярі повинні негайно знайти точки порозуміння

В кінці квітня – на початку травня в більшості регіонів України були зафіксовані випадки масової загибелі бджіл внаслідок отруєння пестицидами.  Експерти це пояснюють теплою зимою, яка спровокувала нашестя шкідників та хвороб, тож аби захиститися від них аграрії змушені були збільшити кількість обробок. Ситуацію на прохання «Інфоіндустрїї»  прокоментували голова асоціації «Укрбджолопром» Валерій Домбровський та генеральний директор УАК Павло Коваль.

Mедову галузь послідовно знищують

–Бджола нерозривно пов’язана з природою, вона – індикатор стану довкілля і якщо вона масово гине, це сигнал про наближення катастрофи, бо гинуть не лише вони, але й тисячі інших видів комах, дрібних тварин, в небезпеці сама людина, – говорить Валерій Петрович, – це глобальна проблема, наслідок дії антропогенного фактору, урбанізації, інтенсифікації виробництва, погоні за надприбутками.

На жаль, головною метою стали гроші, аграрії працюють безконтрольно, маючи потужне лобі, ухвалюють потрібні закони і постанови, і не допускають ухвалення тих документів, які перешкоджатимуть їхньому бізнесу, в той же час Україна стала відстійником непотрібних у Європі отрутохімікатів – неонікотиноїдів, там за їхню утилізацію треба платити, а тут вони ще й на них зароблять.

Пасічник разом зі своєю родиною створив собі робоче місце, його бджоли, запилюючи сільгоспкультури, підвищують їхню урожайність, але мало хто на це зважає. Бджіл масово травлять, реально знищують не лише потравами, але й іншими шляхами. Наприклад, знизили стандарти якості на мед, які досі перевищували світові.

Якщо раніше вологість меду мала становити не вище 21%, то зараз цю планку підняли до 25%, мінімальне діастазне число для акацієвого меду становило 8-9, тепер знизилося до 5. Згідно з угодою із СОТ, стільки ми експортуємо, скільки й нам можуть імпортувати продукції, через це до нас хлинув дешевий і низькоякісний китайський мед, оптові ціни обвалилися до 23 грн/кг, тобто зазнаємо ударів на всіх напрямках. Цей процес мусить бути негайно зупинений поки не почалися незворотні процеси…

Знайти точки дотику

–Так, і справді, наші члени також зафіксували численні факти отруєння бджіл, – пояснює генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль, – звісно, треба, щоб держава контролювала використання та ввезення фальсифікованих та заборонених препаратів, але біля кожного поля правоохоронця не поставиш, не думаю, що потрава відбулася від якихось не таких препаратів, скоріше, йдеться про порушення часових регламентів: хто, коли і де проводить обприскування. Є світова практика, наприклад, у Європі не прийнято обробляти поля отрутохімікатами в обідню пору, а тільки вночі, що знижує ризик потрави бджіл у рази.

Ми вже маємо підписані меморандуми між аграріями й пасічниками, почали налагоджувати систему сповіщення, намагалися створити реєстри пасічників, це давало непогані результати, але чомусь зараз цей інструмент не працює, а тому треба відновити його дієвість та взаєморозуміння. Але для цього вони мають об’єднатися в дієві спілки, які охоплять своїм впливом якомога більше пасічників. Наприклад, УЗА представляє 70-80% гравців зернового ринку. Чи можуть медові братства і спілки похвалитися таким рівнем організованості? До речі, Асоціація пасічників України входить до складу УАК, це допомагає нам налагоджувати взаємодію, було б непогано якби й інші пасічницькі об’єднання стали членами аграрних асоціацій.

Нам треба відновити точки комунікації, а не погрожувати і боротися один із одним, в такій площині ми не знайдемо правильних шляхів розв’язання проблеми. Ми, як асоціація, що представляє виробників, могли б взяти частину цієї роботи на себе. Треба негайно розпочати створювати якийсь майданчик, можливо, на рівні  Держпродспоживслужби, де виробити та озвучити всі системні підходи…

Інфоіндустрія