Як громади можуть контролювати ринок землі?

Відкриті дані та прозорий ринок земель вже забезпечили агросектору 5,5 млрд дол. додаткової застави

Як громадськості контролювати розвиток ринку земель? Яким чином доступність даних впливає на вартість землі як активу? Які дані про ринок земель є у публічному доступі? Про це говорили учасники експертної дискусії «Земля як додаткове джерело ресурсів для агросектору та громад», організованої Київською школою економіки спільно з програмою USAID з аграрного та сільського розвитку (АГРО).

 

Відкриті дані про ринок земель сільськогосподарського призначення важливі як для контролю розвитку ринку, так і для залучення додаткового фінансування агровиробниками та громадами. За понад два роки з моменту скасування мораторію на продаж сільгоспземель, в умовах повномасштабної війни, завдяки наявності легального ринку та відкритих даних, вартість сільгоспземель в Україні зросла на 10%. Як наслідок в агросекторі з’явилась додаткова застава на суму близько 5,5 млрд дол. США. За чинного коефіцієнта ліквідності сільгоспділянок як застави це могло б згенерувати додаткових кредитів на 1,9 млрд дол. США. В цілому ж, за інформацією Центру досліджень продовольства та землекористування при Київській школі економіки (KSE Агроцентр), капіталізація ринку сільгоспземель в Україні наразі сягає 35,5 млрд дол. США, а обсяг потенційно доступних кредитів під заставу землі – 12,4 млрд дол. США.

«Протягом останніх років, завдяки ефективній співпраці Держгеокадастру, Мінагрополітики та Мін’юсту суттєво зросли показники реєстрації цін правочинів, що, на нашу думку, вже забезпечило Нацбанку достатню доказову базу для підвищення коефіцієнта ліквідності сільгоспземель, який є одним із найнижчих серед усіх видів застави – 35 копійок кредиту на 1 грн вартості землі. Подальший розвиток ринку, підвищення його прозорості, збільшення обсягу даних про транзакції, сприятимуть зростанню коефіцієнта ліквідності сільгоспземель до показників розвинутих країн на рівні 0,6-0,8, що дозволить подвоїти обсяг доступного кредитування», – зауважив віцепрезидент KSE з економічної освіти професор Олег Нів’євський.

В цілому експерти відзначають прогрес, якого досягла Україна у побудові сучасної системи моніторингу земельних відносин. Завдяки відкритим даним відстежувати розвиток ринку земель може кожен. На сайті Держгеокадастру (ДГК) в розділі «Моніторинг земельних відносин» що два тижні оприлюднюються дані про кількість, площу та середню вартість 1 га відчужених земельних ділянок. Там також можна побачити повний список усіх ділянок, відчужених з моменту відкриття ринку сільгоспземель 1 липня 2021 року. Він містить відомості про кадастрові номери ділянок, їхню площу, розташування, цільове призначення й назву угіддя, типи та вартість угод, нормативну грошову оцінку ділянок, дату реєстрації правочину тощо. Крім того, на сайті ДГК систематично публікуються дані про площу сільгоспземель, набуту у власність одним суб’єктом. Напрочуд корисним є й портал Міністерства фінансів Open Budget, який дозволяє аналізувати дані місцевих бюджетів про надходження від обігу та користування землями сільгосппризначення. Окремої уваги заслуговує аналітичний портал Прозорро.Продажі – неоціненний ресурс для розуміння реальної ринкової вартості земельних ділянок та якості управління комунальними землями. Тож закиди щодо непрозорості ринку земель з боку окремих його критиків не мають нічого спільного з реальністю.

«В Україні наразі є усі умови для незалежного аналізу концентрації сільгоспземель, профілю покупців – фізичних та юридичних осіб, доступу до ринку малих та великих аграріїв. Перелік публічно доступних даних постійно розширюється. KSE Агроцентр та Програма USAID АГРО щомісяця публікують аналітичні огляди ринку земель у межах спільного дослідницького проєкту «Земля незламності». Дослідження ринку роблять й такі поважні організації, як, Світовий банк, Німецько-український агрополітичний діалог та інші», – зазначив експерт KSE Агроцентр Роман Нейтер.

Не лише аграрії, але й громади, у власності яких перебуває близько 4 млн га сільгоспземель, можуть залучати додаткові ресурси завдяки активнішому використанню відкритих даних про ринок земель. Приміром, за старими непрозорими механізмами лише у 2015-2021 рр. в оренду було передано 331 тис. га, що майже у 7 разів більше від обсягу, переданого через земельні торги на Прозорро.Продажі. Проте є окремі громади, які вже зараз передають на конкурентних онлайн-аукціонах в оренду сільгоспземлі на суму, що становить 5-15% від річних доходів місцевих бюджетів. Їхній досвід – надзвичайно цінний для інших органів місцевого самоврядування. Його можна перейняти, просто вивчаючи відкриті дані про земельні онлайн торги.

«З огляду на доступність даних Україна впроваджує найкращі принципи відкритих реєстрів про власність на нерухомість. Інформацію про зареєстровану земельну ділянку та права на неї може вільно отримати будь-яка юридична або фізична особа за допомогою електронних сервісів Державного земельного кадастру, на порталі “Дія”, або у Центрах надання адміністративних послуг по всій країні. Обмеження у поширенні даних на період воєнного стану є цілком обґрунтованими й не впливають на функціонування ринку земель. Країна продовжує земельну реформу на шляху набуття членства в ЄС. Ми раді відзначити високий рівень прозорості ринку земель й будемо надалі підтримувати побудову сучасної системи моніторингу земельних відносин, яка за своєю прозорістю та доступністю, упевнений, стане еталоном для багатьох інших країн», – підкреслив Керівник напряму земельної реформи Програми USAID АГРО Сергій Кубах.

Довідково: Витяг про земельну ділянку з Державного земельного кадастру можна отримати онлайн на сайті Держгеокадастру: https://e.land.gov.ua/auth_select; витяг про земельну ділянку з Державного реєстру речових прав можна отримати онлайн на порталі “Дія” https://diia.gov.ua/services/vityag-pro-zemelnu-dilyanku. Також ці послуги доступні у всіх центрах надання адміністративних послуг.

Читайте нас у Telegram

Пов’язані теми:

Популярні новини

Підпишись на Infoindustry