Як управляти популяцією дикого кабана
24.12.2016
Дикі кабани, як відомо, є переносниками збудника африканської чуми свиней. А тому дуже важливо, щоб популяція цих тварин не перевищувала допустимі норми. Нещодавно на базі Українського центру підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів лісового господарства «Укрцентркадриліс» відбувся семінар – тренінг на тему «Послідовне та комплексне висвітлення практик спостереження, біобезпеки та управління популяцією дикого кабана (в тому числі полювання та утилізація туш і побічних продуктів)» у рамках місії технічної допомоги по боротьбі з африканською чумою свиней (АЧС).
В семінарі взяли участь фахівці обласних управлінь лісового та мисливського господарства відповідальні за напрямок роботи з мисливського господарства та полювання. Тренінги проводили експерти з Томаш Підгорський (Республіка Польша) та Едвінс Олевскіс (Латвійська Республіка).
Під час заходу було представлено огляд системи управління популяцією дикого кабана у розрізі країн, уражених вірусом африканської чуми, з метою порівняння щільності, методів обліку чисельності та демографічних структур, що виникають у результаті застосування різних стратегій управління.
Експерти розповіли пор основні характеристики епідеміології африканської чуми свиней. Були розглянуті способи передачі вірусу (як прямий, так і непрямий), а також представлена концепція зараження навколишнього середовища вірусом АЧС, її роль у підтримці і поширенні вірусу. Міжнародні гості ознайомили учасників з міжнародним законодавством по проблемі АЧС, законодавством ЄС, міжнародними стандартами МЕБ, керівництвом ЄС і МЕБ по діагностиці АЧС, моделями ЄС і МЕБ по нагляду за АЧС.
З метою нагляду за АЧС учасникам надано основну інформацію, необхідну для визначення найбільш ефективної стратегії нагляду у рамках концепції раннього виявлення АЧС у «вільних зонах» і здійснення моніторингу на територіях, уражених вірусом.
Особлива увага приділена питанню біобезпеки в зоні проживання дикого кабана, ураженої вірусом АЧС (роль заходів біобезпеки; безпечна утилізація туш і інфікованих тварин, убитих на полюванні, практична організація біобезпеки в мисливських господарствах; управління тушами тварин, убитих на полюванні, в період очікування відповіді лабораторії), а також про способи організації мінімального виконання вимог біобезпеки в мисливському господарстві.
Рекомендовано учасникам провести відповідні наради в усіх областях з користувачами мисливських угідь.
Инфоиндустрия
Читайте нас у TelegramПов’язані теми:
