Новітні технології вирощування ВРХ від Нідерландських експертів

Нідерландські фахівці поділилися прогресивними технологіями щодо контролю за здоров’ям молодняка ВРХ з українськими фермерами.

Посольство Королівства Нідерландів в Україні за підтримки асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» провели семінар «Нідерландські прогресивні технології щодо контролю та управління здоров’ям молодняка ВРХ». Захід відбувся 15 лютого в рамках Agro Animal Show 2022 у «Міжнародному виставковому центрі» в м. Києві.

Учасниками семінару стали керівники підприємств з розведення ВРХ, зооінженери та зоотехніки.

Відкрив захід Рейнауд Наутен, Радник з питань сільського господарства Посольства Королівства Нідерландів в Україні. Він зазначив, що молочний сектор є дуже важливим, тому що, з одного боку, дає важливий продукт, а з другого – є значущим виробництвом для розвитку регіонів. Також він повідомив, що наразі основний акцент у цьому секторі зміщується – зі збільшення продуктивності до сталого виробництва.

«Виробництво у сталий спосіб і благополуччя тварин так само важливі, як і збільшення виробництва», – наголосив він. Крім того, він підкреслив важливість смарт-рішень у тваринництві.

«Нідерландський сектор заробив собі міжнародний авторитет завдяки роботі по знаходженню нових рішень, і сьогодні вони доступні також українським виробникам», – повідомив пан Наутен.

Клаас ван Акен, Директор з розвитку компанії Royal GD розповів про програму моніторингу здоров’я, яку застосовують у Нідерландах для запобігання основних захворювань телят.

«Ми вважаємо, що контроль і моніторинг питань здоров’я всіх тварин є ключовим моментом як для безпеки продуктів харчування, так і для імпорту нашої продукції за межі Нідерландів», – підкреслив він.

За словами Клааса ван Акена, програми моніторингу, які діють у Нідерландах, передбачають три цілі: рання діагностика патогенів у тваринництві, виявлення нових, невідомих до тепер патогенів і збудників, а також відслідковування трендів у питаннях здоров’я тварин.

Для того, щоб моніторити здоров’я тварин в країні використовують такі інструменти, як: телефонна служба, на яку може зателефонувати будь-який фермер та відділ патологічних досліджень, де компанія виконує розтини. Крім того, у Нідерландах проводять облік кожної тварини згідно індивідуального номеру та обліку кожного господарства, щоб занести все в єдину систему лабораторних досліджень.

Тобто, кожна програма моніторингового контролю в країні починається зі збору первинних даних про тварин і господарства, аналізу цих даних, їх інтерпретації та обміну результатами досліджень.

Щодо патогенів, які регулярно контролюють у Нідерландах, то до першого списку, за словами пана ван Акена, відноситься перелік захворювань ВРХ, які є у всіх країнах ЄС, до другого – патогени, які моніторять всередині країни, а до третього – абсолютно добровільні програми моніторингу щодо яких кожен фермер вирішує, чи приймати у них участь, чи ні.

Окремо нідерландський фахівець зупинився на вірусній діареї ВРХ. За його словами, основною причиною цієї хвороби є стійко інфіковані тварини, які є у стаді. Основна ж проблема з такими тваринами полягає в тому, що вони не проявляють клінічних ознак, будучи інфікованими. Клінічні симптоми вірусної діареї можуть бути як явними, так і субклінічними. І саме останні приводять до значних втрат в господарстві.

Для того, щоб правильно встановити вірусну діарею, за словами Клааса ван Акена, існує три методи: виявлення самого вірусу за допомогою ПЛР, виявлення антитіл або проведення розтину. Одним із методів, які використовують у Нідерландах, є вушна проба, яку беруть з місця кріплення вушної бірки.

Також фахівець поділився методикою швидкого сканування вірусної діареї.

«Ви можете зробити ПЛР проби збираного молока і вияснити чи є вірус у дійних корів. Також, зробивши аналіз молока на антитіла, ви зможете побачити чи циркулювала вірусна діарея в господарстві протягом останніх років, а у разі, якщо ви зробите аналіз крові на антитіла у молодих тварин (не менше п’яти проб) можна побачити, чи циркулював вірус у господарстві протягом останніх місяців», – поділився досвідом пан ван Акен.

Для закріплення своїх слів він привів статистичні дані: якщо у 1998 році лише у 25% нідерландських господарств не було вірусної діареї, то у 2021 цей показник зріс до 83%.

Берт Піест, Генеральний директор VDK Agri доповнив розповідь колеги даними про сучасні технології утримання телят в Нідерландах.

Розпочав він з проблем зі здоров’ям. За словами пана Піеста, у період випоювання у телят виникають дві групи проблем зі здоров’я – діарея і респіраторні проблеми. Крім того, ще може виникнути тепловий стрес або гіпотермія.

Щоб попередити ці проблеми фахівець порадив насамперед дотримуватися гігієни та потрібного клімату у телятнику, який виключає будь-які протяги та вологість. Це, за його словами, дозволить зменшити матеріальні і трудові затрати на господарстві й дозволить заробити у майбутньому додаткові кошти на кожному теляті.

У якості прикладу утримання телят у гарній гігієні пан Піест презентував будиночки для телят від своє компанії.

«Як показали дослідження, проведені Вагенінгенським університетом,  телята у будиночках VDK ростуть швидше і вони більш здорові», – зауважив він.

За словами доповідача, будиночки VDK окупаються за період від 6 до 24 місяців, в залежності від кількості поголів’я і придбаних будиночків. Середній термін їх використання – 30 років.

Далі до спікерів долучився Денис Древаль, Завідувач лабораторії патанатомії і бактеріології ЦВД. Він більш детально пояснив присутнім, що таке діарея і як встановити її причину у новонароджених телят.

За його словами, як свідчать дані дослідження 2021 року, під час якого було опрацьовано 103 зразки, 26% звернень фермерів було з проблемою діарей у телят. У 94% випадків збудником хвороби була ідентифікована кишкова паличка.

Він також пояснив, які саме зразки досліджуються для того, щоб ідентифікувати діарею. Прижиттєво досліджуються фекалії, ректальні мазки і кров. Якщо є падіж – труп (3-4 голови) та внутрішні органи.

Основні методи дослідження: патолого-анатомічне дослідження, патанатомія, метод бактеріологічного дослідження. Щодо останнього він зауважив, що деякі лабораторії вже мають доступ до технології MALDI-TOF (часопрольотний масспектрометр), які дозволяють ідентифікувати понад 1316 мікроорганізмів і понад 15 000 штамів.

Також серед методів дослідження хвороби використовують ще гістологію, ПЛР, ІФА. Останній, зокрема, використовують для дослідження на маркерні хвороби, а також – для дослідження фекалій. У той же час, за словами фахівця, в рутинній діагностиці щодо сальмонельозу більше використовують ПЛР.

Він також зауважив, що якщо використовувати тільки один метод для діагностики діареї, чіткого діагнозу ніхто не отримає. Чим більше досліджень, тим точніші результати.

Водночас наступні спікери семінару зупинилися на оптимальних способах годівлі телят, адже це, на їхню думку і є запорукою успіху худоби. Так, Аллард Еггінк, Заступник комерційного директора / спеціаліст з ВРХ Цехаве Корм розповів присутнім про те, як годувати ВРХ у сухостійний період, щоб це стало запорукою ідеального запуску корів та росту телят.

Він підкреслив, що сухостійний період – це база для наступної здорової лактації. І вона починається з першого молока (молозива) після отелення.

За словами пана Еггінка, цілями сухостійного періоду є: відмінний старт для корови і теляти, відновлення вимені, підготовка корови та рубця до іншого  раціону; мінімізація ризику хвороб в транзитний  період; здорове та активне теля та база для хорошої та фертильної лактації.

«Ми маємо мати чіткий протокол, як переводити корову на сухостій. В ідеальній ситуації ми маємо спочатку зменшити надої, а після цього – зменшити поживність раціону. Таким чином ми можемо запобігти від’ємному балансу», – підкреслив пан Еггінк та додав, що бажано переводити корову на сухостій, коли вона дає менше 12 л молока на добу.

За словами фахівця, споживання сухої речовини на сухостої визначає її споживання і в перший місяць лактації. Тому потрібно завжди працювати з кращою якістю грубих кормів у раціонах. Корм має бути чистий і смачний, добре змішаний. Також у корови завжди має бути чиста свіжа вода.

Основне ж завдання щодо раціону – зробити його низькоенергетичним. Для цього, наприклад, підходить солома. Головне подрібнювати її до 3-5 см.

«В комбінації з кукурудзяним силосом – це буде основне джерело енергії на лактації», – зазначив фахівець.

А ось головною причиною того, що щось пішло не так при переведенні корови на суху речовину, може стати стрес. Щоб його запобігти, пан Еггінк не рекомендує переганяти корів за два тижні до отелу та радить  давати коровам достатньо місця для відпочинку, їжу та пиття.

Його колега Юрій Позняковський, продакт-менеджер АVА Group, зосередив свій виступ на особливостях рідкої годівлі телят.

Як він зазначив, сьогодні є переконання, що годівля теляти протягом перших 4-8 тижнів має вирішальне значення для подальшої молочної продуктивності корови. Адже саме у цей період закладається найбільша кількість розвинених клітин вимені, за рахунок годівлі формується їх більш висока активність, яку «наздогнати» пізніше вже неможливо.

«Молочний» період годівлі теляти складає 100 діб, під час яких теля споживає три види рідкого корму: молозиво, воду та молоко чи його замінники.

Перший крок до високої продуктивності корови, за словами продакт-менеджера, – це молозиво, яке забезпечує теля імуноглобулінами. Він назвав п’ять контрольних точок менеджменту молозива: якість, кількість, швидкість поїння та чистота (бактеріальне обсіменіння), і контроль передачі імунітету.

При цьому дуже важливо випоїти теля першою порцією молозива саме в першу годину після народження, аби, з одного боку, якомога швидше дати теляті імуноглобуліни, які містяться у молозиві, з іншого – не допустити потрапляння бактерій у молозиво, яке є дуже поживним середовищем для їх розмноження, зазначив Юрій Позняковський.

Успішність проходження молочного періоду можна оцінити по тому, як теля набирає вагу. Перша контрольна точка може бути після 2 місяців – за цей термін вага теляти має зрости з 40 до 85 кг, тобто, приріст ваги має складати 750 г на день. При цьому більшість господарств сьогодні використовують схему випойки, за якої 6 л корму щодоби дають 600 гр приросту ваги на добу.

Наступна контрольна точка – 100 діб, коли теличка має важити вже більше 130 кг. Ця контрольно точка дозволить оцінити, чи правильно теличка була переведена з молока на основний корм.

Якщо ці два показники було досягнуто, це дозволить теличку у 13-місячному віці запліднити, і у 22 місяці вона отелиться без проблем для здоров’я.

Пан Позняковський нагадав, що важливо пам’ятати: основне завдання рідкого корму – ріст і розвиток організму теляти, а основне завдання престартера – розвиток рубця. Тому аби телятко активно росло в перші місяці життя, йому потрібно давати більше рідкого корму, тому що престартер потрібен для того, щоб теля активно росло вже після того, як у нього заберуть молоко.

Завершуючи свій виступ, Юрій Позняковський акцентував увагу на тому, що ціль – забезпечити інтенсивний ріст телятка в перші тижні життя для того, щоб отримати в результаті високопродуктивну корову.

«І це все криється саме в рідкому кормі: використовуйте велику кількість молока, хороші замінники молока у великій кількості, і ви дійсно досягнете позитивного результату», – сказав він. Але при цьому нагадав, що дуже важливе плавне відлучення телятка від рідкого корму.

Завершив семінар Дмитро Колодій, головний ветеринарний лікар ТОВ «Розволожжя», яке має поголів’я великої рогатої худоби у 3 тис. голів, з якого дійного поголів’я – 1,5 тис., а середній надій на дійну корову складає 30-33 л на добу.

За його словами, компанія робить акцент на годівлю і менеджмент. Що стосується годівлі – це використання якісного молозива, якісних замінників молока і свіжих грубих кормів. А щодо менеджменту – це виявлення критичних точок, протоколи та їх дотримання, утримання тварин, профілактичних та лікувальних заходів.

Пан Колодій зазначив, що компанія використовує наступну протокол-схему годівлі телят: перші 24 дні телятам дають молозиво, при цьому воно дається зондом, що забезпечує швидкість. Потім компанія переходить на годівлю з пляшки. З 4-го дня телятам починають давати престартер, замінник молока і воду.

В компанії наявний «банк молозива», при цьому ведеться моніторинг його якості, дотримуються правила гігієни при зборі молозива та напуванні теляти.

Компанія також приділяє велику увагу виявленню критичних точок, які дозволяють зрозуміти – звідки чекати небезпеки та проблем при вирощуванні телят, а також збору та збереженні інформації, що дозволяє проводити її аналіз.

За словами Дмитра Колодія, «Розволожжя» в перші 90 діб життя теляти використовує індивідуальні будиночки, і це є величезним плюсом, адже їх можна швидко мити, а потім тварин переселяють у групові клітки. При цьому в компанії особливу увагу приділяють гігієнічній обробці індивідуального будиночка перед тим, як заселити в нього нове теля.

Інфоіндустрія

Читайте нас у Telegram