Трав’яні роздуми та життя без пестицидів у квітневому випуску журналу «Агроіндустрія»

  Лікарські рослини прикрашають аграрне життя. І милуватися ними можна, і збагачуватись на них.

Чого тільки варта лаванда! Свіжа трава коштує приблизно 45–60 грн/кг, сухий матеріал сягає 180 грн/кг. Та це не весь можливий заробіток. Залучайте на лавандове поле туристів та отримуйте за фотосесію ще 200–500 грн за годину. Не менш привабливою є маржинальність інших лікарських трав, яка часто перевищує відмітку в 100%. Валеріана, ехінацея, чебрець, шавлія – перспективні культури для фермерської діяльності.

Але чи це так легко? Навпаки, навіть ризиковано. Ринок лікарських рослин називають непередбачуваним та хаотичним. Попри пошук прибутку фермери йдуть у трав’яну нішу через зміни клімату. Дефіцит вологи в окремих регіонах сприяє вирощуванню ефірно-олійних культур. Попит на певну лікарську сировину з боку переробників зріс після відчуження кримських плантацій. Однак виростити – не означає продати. Трави потребують задіяння значного обсягу ручної праці, знання технологій, живлення та захисту. Детальніше – у рубриці «Нішеві культури».

Нині все більшого значення набуває захист екології під час робіт у царині сільського господарства. В бджільництві це  базується насамперед на бажанні уникнути забруднення продукції пасік та негативного впливу на фізичний стан людини і бджіл. Використання хімічних препаратів негативно позначається на здоров’ї, силі та розмірі бджолиної сім’ї, в результаті чого на ринок потрапляє неякісна продукція бджільництва, а виробники отримують нижчі прибутки.

Оскільки бджоли мають безпосередній контакт з оточуючим середовищем, то очевидно, що на їхні здоров’я, чисельність впливає ціла низка факторів. На XIX Конгресі Апімондії у доповіді «Роса як екологічний фактор у бджільництві» зазначалося, що роса використовується бджолами як джерело води більше, ніж вода у пасічницьких напувалках. Повідомлялося також, що поблизу промислових зон та доріг з інтенсивним рухом збільшується небезпека появи у росі промислових отрутохімікатів, оскільки з окисів та рідин утворюються концентровані розчини кислот та/або лугів, що забруднюють джерела нектару і паді (особливо) та небезпечні для бджіл. То чим напувати бджіл? – дізнавайтеся у рубриці «Ековиробництво».

В Україні досі так і не народилися філософія й стратегія інноваційної діяльності в агропромисловому комплексі. Як виміряти ступінь інноваційності нашого АПК, за якими критеріями? Чи можна назвати використання західного сорту, гібриду, систем точного землеробства та всього іншого, що народилося в закордонних лабораторіях і впроваджено у нас, інноваціями? Найрізноманітніші підходи до інновацій – у нашій рубриці «Технології».

У сучасному сільському господарстві ЄС під тиском політиків просувається тема тотальної заборони пестицидів. Тобто у аграріїв віднімають їх найефективнішу і просту у використанні «зброю» проти бур’янів, хвороб і шкідників. Проблема не обійде стороною і українських аграріїв. Їм доведеться міняти стратегію і тактику захисту посівів від шкідників. Дійте за нашими рецептами з рубрики «Агролікар».