Без кальцію ніяк…

У нашій державі склалася ситуація, що коли йде мова про добрива, то мається на увазі азот-фосфор-калій. Ось чому NPK – це той набір елементів живлення, який визначають першочергово у ґрунті для розробки системи удобрення переважної більшості культур. Проте і наукова спільнота і виробники звертають увагу на необхідність внесення інших елементів живлення, щоб максимально реалізувати потенціал рослин. Асортимент агрохімічної продукції на ринку дозволяє дати рослині все і навіть більше. Проте лише в останні роки почало підніматися «старе» питання, а як бути з кальцієм?

Чому ж виникає потреба рослин у кальції? Серед причин – відсутність реально діючої програми вапнування кислих ґрунтів, внесення фізіологічно кислих мінеральних добрив, відмова від органічних і кальцієвмісних (на кшталт, суперфосфату) добрив… Це далеко неповний перелік! Як наслідок, «небайдужі» аграрії, які періодично проводять агрохімічне обстеження своїх угідь, помітили різницю і у вмісті кальцію у ґрунті, і у показнику рН ґрунтового розчину. Особливо гостро питання кальцієвого живлення стоїть для кислих ґрунтів Полісся та Північної частини Лісостепу. Що ж пропонує ринок для вирішення цієї проблеми?
Якщо рН сольове ґрунту опустилося нижче 5,5, однозначно потрібно проводити вапнування, враховуючи певні фактори, зокрема, тип ґрунту і культури, що плануєте вирощувати. Щоб визначити орієнтовну норму вапнякових матеріалів, необхідно знати рН ґрунтового розчину, гідролітичну кислотність і гранулометричний склад ґрунту. На кислих ґрунтах їх необхідно внести сотні або тисячі кілограм. Для вирішення цього завдання можна скористатися одним із вапнякових матеріалів, які представлено у таблиці (1) Що ж потрібно враховувати при виборі меліоранта?
1. Тонина помелу визначає швидкість, із якою вапняковий меліорант реагує у ґрунті, нейтралізуючи кислотність і підвищуючи рН. Більшість солей кальцію є мало або нерозчинними. Тому чим менший розмір часток, тим швидше відбудеться реакція з ґрунтом. Як показали дослідження, за однакових норм внесення вапнякові меліоранти з частками тонкого помелу мали більший вплив на кислотність ґрунту, ніж із переважанням грубої фракції. Післядія ультратонкого вапна продовжувалася три роки і супроводжувалася підвищенням урожаю. Грубі фракції були відносно неефективні, демонструючи хибність поширеного переконання, що більші частки надають вапну більш довготривалий ефект, оскільки вони розчиняються повільніше. Можна зекономити, купуючи велику фракцію вапнякових матеріалів, але для ефективного використання потрібно буде розтирати їх до порошку за додаткові кошти.
2. Грануляція меліорантів сприяє спрощенню їх внесення у ґрунт (для порошкоподібних матеріалів потрібні пневматичні розкидачі). Крім того, гранули будуть рівномірно розподілятися по полю. Гранульоване вапно – не новинка на ринку добрив. Реалізацією таких матеріалів займаються фірми Gran Fert, Omya та ін.
3. Вологість вапнякового матеріалу безпосередньо враховується при розрахунку норми внесення. Разом з тим, дефекат може містити до 40% вологи, а цементний пил – до 15%. За таких показників меліоранти потрібно підсушувати. Для внесення вапнякового матеріалу його вологість має становити не більше 10%.
4. До складу меліорантів, крім кальцію і магнію, входить значна маса супутніх речовин. З одного боку, це можуть бути макро- та мікроелементи, що суттєво підвищить агрохімічну цінність вапнякового матеріалу, а з іншого – важкі метали, радіонукліди та інші небезпечні речовини. Так, із дефекатом вноситься до 80% СаСО3, 0,5% азоту, 0,6% фосфору, 0,9% калію і 15% органічних речовин, а з вапняковим борошном, що реалізує ПАТ «Тернопільський кар’єр» – 0,15% фтору, 0,006% миш’яку, 0,002% свинцю. Ці показники потрібно враховувати при розробці системи удобрення і розрахунку агроекологічного навантаження на ґрунт.

Вносьте кальцій!
В порошку чи як у грудах!
Як борошно, чи крейду, чи вапняк!
Без борошна і хліба в нас не буде,
І грунт без борошна – також уже ніяк!

5. Клас (сорт, ґатунок) вапнякового матеріалу підкаже аграрію, який із вапнякових матеріалів з однаковою назвою матиме вищу агрохімічну ефективність. Наприклад, ПрАТ «Західноукраїнська гірнича компанія» пропонує фосфоритне борошно Милятинського родовища вищого і другого ґатунку. Вміст фосфору у фосфоритах вищого ґатунку більший у 2,5 разів, ніж у нижчого сорту. Звісно, цей елемент представлений важкодоступними формами, проте з часом він буде вивільнятися і стане доступним для рослин. Враховуючи ціну на фосфорні добрива, це може бути хороша інвестиція у майбутнє. І хоч кальцію менше у фосфоритах вищого ґатунку, але ж і ціна 1 кг кальцію істотно нижча, ніж для фосфору.

6. Вміст карбонатів кальцію і магнію безпосередньо визначатиме фізичну масу вапнякового матеріалу, яку потрібно внести для нейтралізації кислотності. Для «сирих» вапнякових матеріалів є характерним широкий діапазон вмісту карбонатів. Крім того, не завжди меліорант супроводжується даними лабораторного аналізу. Тому для перевірки вмісту карбонатів у агрохімічній лабораторії доцільно визначити нейтралізуючу здатність вапнякового матеріалу. Із наведених у таблиці вапнякових матеріалів найвищий вміст кальцію у перерахунку на карбонати міститься у Oxyfertil® Ca 90. Відповідно, його потрібно закупити найменше у фізичній масі. Для порівняння: крейди потрібно завезти майже в 2 рази більше, що зумовить додаткові витрати на транспортування.
7. Місцерозташування реалізатора вапнякового матеріалу відіграє одну із ключових ролей у економічній ефективності проведення вапнування. Знайти «дешевий» меліорант у конкретному регіоні не складно. Запаси карбонатних порід є у 14 областях, а їх обсяги становлять понад 1 млрд тонн. А ще є цукрові і цементні заводи, відходи яких доцільно використовувати у якості вапнякового матеріалу. Щодо перших – то вони представлені виключно у регіонах вирощування цукрового буряка, а другі – рівномірно по усій Україні. Продажем вапна і супутніх матеріалів займаються, в основному, будівельні компанії, регіональні представництва яких знаходяться в усіх куточках України.
Залишається вибрати найбільш агрохімічно цінний матеріал за прийнятною ціною. При цьому необхідно враховувати відстань перевезення меліорантів від реалізатора до полів. Так, транспортування недорогого дефекату може обійтися так, як і його вартість. Умовно: 20 т дефекату може коштувати орієнтовно 3000-5000 грн. Якщо господарство знаходиться за 100 км від цукрового заводу, то перевезення коштуватиме 2100 грн (за тарифами станом на 10.01.2017 р.).

Купляйте кальцій, але тільки не далеко!
Водій поїде, як начальник пожене…
Але тоді чекає небезпека:
Платить не за вапно, а за пальне!

8. Гіпс на кислих ґрунтах: бути чи не бути? У науковій літературі можна зустріти запис такого змісту: гіпс не підходить для вапнування. Такого роду застереження пояснюють тим, що сірка з’єднується із воднем (якого вистачає у ГВК кислих ґрунтів) і, таким чином, зумовлює додаткове підкислення. Якщо розібратися у глибині питання, то сульфат кальцію – сіль нейтральна. З цієї сполуки сірка буде поступово використовуватися рослинами, зв’язуватиме токсичний алюміній або мігруватиме у нижчі шари. А кальцій, в свою чергу, сприятиме розкисленню ґрунтів. Щоб уникнути проблем, не треба вносити занадто високі норми сульфату кальцію. Ефективність і необхідність сульфату кальцію підтверджує і асортимент добрив на ринку, що містять у своєму складі цю сполуку, зокрема Gran Fert Сірка+, Omya Calciprill 14S, AgroSupra S.
9. Строк внесення. Вапняковий матеріал (йде мова про великі норми) бажано вносити з осені. У цей період погодно-кліматичні умови та запаси вологи у ґрунті сприятимуть поступовому розчиненню меліоранта. Наприклад, для повного розчинення 500 кг сульфату кальцію потрібно 20 мм опадів. Отже, вже на початку періоду вегетації культур фізико-хімічні характеристики ґрунтів будуть значно кращими, ніж у попередньому році.
Існують й інші нюанси у виборі вапнякових матеріалів. Якщо ж ми покращили кальцієвий фон ґрунту або його рН > 5,5, то чи існує необхідність у внесенні кальцію? Однозначно так, проте у значно менших нормах. І правил для підбору матеріалів і їх внесення також менше. Деякі позиції ринку кальцієвмісних добрив наведені в таблиці. До них варто віднести і лінійки гранульованого вапна фірм Omya та Gran Fert. Більшість із них об’єднує продаж у формі гранул, доцільність внесення перед посівом і недоцільність (економічна чи екологічна) використання у значних нормах.
Інколи для покращення кальцієвого фону ґрунту рекомендують вносити вапняково-аміачну селітру. Але розрахункова вартість 1 кг кальцію у цьому добриві досягає 86 грн. Це означає, що таке добриво бажано вносити для культур, які не потребують великої кількості кальцію для свого росту і розвитку, особливо на початкових етапах, оскільки цей елемент у вапняково-аміачній селітрі перебуває у формі важкорозчинного карбоната.
Ідеальним кальцієвим добривом для перед- або припосівного внесення є нітрат кальцію. Для цього підходить лінійка кальцієвих добрив від фірми Yara. Їх перевага полягає у тому, що вони є водорозчинними, а отже, містять кальцій у легкодоступній формі. Ціна для хорошого добрива – відповідна. Зрозуміло, що вносити таке добриво у цілях меліорації дуже не вигідно. Проте для культур, які потребують доступного кальцію, добрива з такими характеристиками є необхідною умовою високих врожаїв.
Варто зупинитися на добриві YaraLiva Nitrabor. Його хімічний склад ідеально підходить для картоплі. Звісно, високі дози кальцію призводять до проблем з якістю бульб: пошкодження паршою і зниження вмісту крохмалю. Така дія пов’язана насамперед з порушенням калійного живлення (йони Са2+ заважають поглинати йони К+) та зменшенням доступності бору. Тому у полях із цією культурою можна відмовитися від застосування високих норм кальцію, проте внесення кальцієвмісних добрив стає одним із ключових елементів системи удобрення.
Дешевшою альтернативою для нітрату кальцію є хлоридна форма. Хлорид кальцію використовується у різних галузях промисловості і сільського господарства: від будівництва до кормових добавок для тварин. Вартість 1кг кальцію становить лише 17 грн. Хлорид кальцію легко розчиняються у воді. З іншого боку, зростаюча популярність калію хлористого серед калійних добрив зумовлює необхідність дотримання агроекологічного стану ґрунтів. Крім того, насичення ґрунтового розчину солями хлору може негативно вплинути на ріст і розвиток сільськогосподарських культур.
Зрозуміло, що вартість 1 кг кальцію у вапнякових матеріалах, є значно нижчою, ніж у кальцієвмісних добривах. Для більшості з них вартість сягає до 10 грн за 1 кг Са. Наприклад, для вапнякового борошна – 1,41 грн., а вапна негашеного 3 сорту – 6,56 грн. Найменша вартість 1 кг кальцію із наведених меліорантів у дефеката. Це й не дивно, адже ця речовина є відходом при виробництві цукру. Ціна є договірною. Враховуючи масу переробленого цукрового буряку у 2016 р., вихід сирого дефекату становив близько 1,4 млн. тонн. Тенденція до зростання площ під цукровими буряками говорить про необхідність використання цього дешевого вапнякового матеріалу на полях зони «цукроваріння».

Як маєш друзів на цукровому заводі,
То попроси для себе Ти по «блату»,
Щоби рН не опустився більш від тоді,
Хорошого від цукру дефекату!

Джерело кальцію для рослин вибирати Вам! Не забувайте, що інколи потрібно заплатити за якість і ефективність, а інколи – простота може дати більший економічний ефект.
На останок хотілося б додати, який шлях розвитку для себе Ви б не обрали, пам’ятайте про важливість внесення всіх необхідних елементів живлення для рослини, зокрема і кальцію. «Невичерпний» запас цього елемента у ґрунті поступово зменшується. І від того наскільки швидко ми зрозуміємо цю проблему, настільки швидко зможемо повернутися на шлях відновлення родючості ґрунтів. Сьогодні без кальцію «страждає» темно-сірий ґрунт, а завтра – чорнозем. Все в наших руках!

Олексій Тарасенко