Імпорт насіння за валюту – безальтернативно?
16.09.2022
7 липня відбувся важливий в теперішніх реаліях захід, особливо актуальний сьогодні, напередодні посівної зернових. Це був день поля Інститута фізіології рослин і генетики НАН України в смт. Глеваха.
Українська селекція зернових, варто визнати, займає неординарне положення. Безумовно, найбільша частина насіння зернових та технічних культур виробляється в Україні, проте сам процес селекції традиційно проходить за кордоном. Вона відбувається в регіонах з найбільш оптимальним кліматом, де є потужні вчені, обладнання та “зручне” законодавство. Це зручно, адже на створення сорту йде до 15 років, а на ринку він зберігає актуальність – до 5 років (не без виключень). Тож розумно було використовувати світові надбання селекції.
За останні 80 років впровадження нових сортів забезпечило біля 60% зростання валових зборів зерна на Землі. Сьогодні сучасні сорти й гібриди мають абсолютно нереалізований потенціал. Селекціонери буквально переганяють можливості технологів та досягають певних “нездоланних бар’єрів”. Найпростіше це зрозуміти на прикладі соняшника, олійність якого межує з показником в 60%, або гібриди з вмістом олеїнової кислоти більше 95%. Такі базові показники просто нема куди покращувати. Очевидно, що сучасна селекція просто зобов’язана пропонувати нові переваги перед конкурентами.
Інститут фізіології рослин і генетики під час державним випробувань демонструє, що його сорти теж мають відмінно закладені базові показники. В оптимальному регіоні за оптимальної системи удобрення 7 високоінтенсивних сортів озимої пшениці показали врожайність від 101 до 116 ц/га, що є достатнім для більшості господарств. Представлені також сорти менш інтенсивні, які продукують нижчий врожай, проте потребують значно менших затрат. Вирощування таких пшениць дозволяє знизити ризики, бо в складні роки вони несуть значно менші втрати врожайності.
Проте українська селекція має і свої “родзинки”. Наприклад, Інститутом створений сорт–дворучка, який може бути висіяний в стандартні терміни і в лютневі вікна. Навіть на одному полі, з метою ремонту посівів. Вміле використання такого заходу збільшує продуктивність у 1.5-2 рази.
Переняли в Україні і досвід Канади з вирощування білозерної пшениці. Вже є створені сорти, забарвлення яких дозволяє збільшити вихід білого борошна до 78%. Популяризується і використання окремих сортів для бісквітного використання (для печива), адже вони мусять мати кардиально інші властивості.
Найбільш дивовижним є напрямок “суперфудів” – так називають продукти харчування, що приносять значно більше користі, ніж класична їжа. Окремої уваги заслуговують сорти ячменя синьо-фіолетового та чорного забарвлення, яке сформоване високим вмістом антоціанів. Фактично, це хліб з користю чорниці. Він заряджений антиоксидантами, які рятують від атеросклерозу, онкології та процесів старіння. Безумовно, таке зерно переробляється виключно на цільнозернове борошно. Щоправда, вони дуже складні в насінництві, бо засмічуються звичайним ячменем.
Не втрачений попит на один з найпопулярніших злакових суперфудів – спельту. На дні поля було помічено чимало ділянок зі спельтою, проте були й унікальні рослини. Інститут фізіології рослин і генетики вперше в світі створив чорнозерну спельту, яка в додаток до своїх переваг має ще й високий вміст антиоксидантів.
Сьогодні, коли експорт зерна з України може коштувати дорожче за власне зерно, коли імпорт насіннєвого матеріалу може стати помітною частиною затрат, якісна українська селекція може стати рятівним рішенням. Щонайменше, викликають значний інтерес ті нішеві сорти, при вирощуванні яких купують насіння за гривні, а продають цільнозернове чорне борошно за євро. Тим паче, коли існує значний незадоволений попит на корисну їжу.
Читайте нас у TelegramПов’язані теми:
