START-UP УКРАЇНИ з енергоефективності
04.07.2016
В Україні суттєво знизити споживання дорогого газу населенням, комплексно оновити будівлі та зекономити на енергоресурсах близько 3 мільярдів доларів щороку покликаний Фонд енергоефективності.
23 червня 2016 р. в НСК «Олімпійський» відбувся Український форум з енергоефективності’16 під назвою «Фонд енергоефективності. Ключовий START-UP УКРАЇНИ». Організатор Форуму – Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України. Співорганізатор – A7 CONFERENCES.
Суттєво знизити споживання дорогого газу населенням, комплексно оновити будівлі та зекономити на енергоресурсах близько 3 мільярдів доларів щороку покликаний Фонд енергоефективності. Адже 80% житлового сектору – вкрай застарілі і потребують енергомодернізації. Відтак, одна з головних проблем енергетиків – опалення житлового сектору, де втрачається близько 60% енергії. Інвестиції до фінансування енергоефективних проектів залучатиме Фонд енергоефективності. Його наповнюватимуть за рахунок коштів держбюджету, монетизації субсидій, а також коштів донорів і приватних інвесторів. Діяльність Фонду енергоефективності створить до 50 тис. нових робочих місць, покращить торговий баланс, а також збільшить податкові надходження до бюджету до 500 млн євро щороку. Форум дасть позитивний сигнал для фінансових установ та ринку, щоб розпочати боротьбу за українського клієнта і його добробут, – наголосили учасники форуму.
Володимир Гройсман, Прем’єр-міністр України під час відкриття форуму наголосив: «Фонд енергоефективності запрацює з 2017 року. Він акумулює 20 млрд грн від міжнародних донорів, державного бюджету та приватних інвесторів. Тому до кінця поточного року необхідно прийняти всю нормативну базу. Я б дуже хотів, щоб ми ухвалили рішення про створення Фонду енергоефективності, щоб його було створено до кінця 2016 року, і у 2017 році він розпочав працювати. Це дасть нам можливість інвестувати більше ресурсів, бути більш ефективними і конкурентними. Обсяг субсидій у кінцевому рахунку потрібно перетворити в інвестиції в енергосектор. Я би дуже хотів, щоб ми стали країною з сильною національною економікою».
Геннадій Зубко, Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України наголосив: «Шлях кожного «клієнта» до власної енергоефективності в рамках роботи Фонду буде максимально легким. За допомогою онлайн платформи він вибиратиме тип проекту, енергоаудитора, пропозиції будівельної компанії та банку, якщо потрібен кредит. Вже сьогодні люди можуть звертатися до трьох українських банків. Нам потрібна велика кількість енергоаудиторів, енергосервісних компаній, які робитимуть санацію та модернізацію будинків і енергомереж. Таким чином, заходи з енергоефективності за участі Фонду стануть економічно привабливими для пересічних домогосподарств, які внаслідок реалізації проекту отримають суттєві переваги: додаткова капіталізація будинку і підвищення його ринкової вартості, економія з урахуванням обслуговування теплових кредитів, підвищення комфорту житла, економія в 50% за тепло. Водночас це буде спільна величезна робота української нації – масштабна ключова реформа з енергоефективності».
Пітер Вагнер, Голова групи підтримки України Європейської комісії зазначив: «Ми готові підтримувати енергоефективність України. Важливо прийняти правильну регуляторну базу, інакше інвестиції будуть нерезультативними. Зі свого боку, ми готові допомагати Україні в розробці необхідних законопроектів. Можна ефективно і розумно інвестувати в добробут українського народу. Запевняю, що ЄС буде і надалі підтримувати Україну».
«Фонд енергоефективності матиме майбутнє в Україні. Це скриє болючу рану в енергетиці, оскільки близько 30% енергії губиться по дорозі, і за це повинен платити споживач. Фонд займатиметься інвестуванням в енергоефективні рішення: це не лише скорочення споживання дорогого газу, а й надання дієвих кредитів українським компаніям – постачальникам і споживачам енергії», – зазначила Ольга Бєлькова, народний депутат України, Заступник голови Комітету ВРУ з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.
Загалом у форумі взяли участь понад 800 осіб з 18-ти країн світу. Зокрема, представники вищого керівництва таких організацій, як GIZ, Ощадбанк України, Укргазбанк, BNP Paribas, Райффайзен Банк Аваль, Епіцентр, AртБудСервіс, Rehau, Stekloplast, Gorenje, Ukrsibbank, Nefco, DLA Piper, McKinsey & Co. Форум також відвідали 20 послів іноземних країн, а також понад 150 представників ЗМІ.
Инфоиндустрия
Читайте нас у TelegramПов’язані теми:
