В Києві відбулась масштабна агроподія – DoAgro2022

Сезон 2023 року буде викликом  для агрохолдiнгiв по фiнансуванню посiвної, логiстiки i ще безлiчi питань  — кадрових питань, технiки та інших.

8 грудня 2022 року асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» та агенція UCABevent провели ХIV Міжнародну конференцію «Ведення агробізнесу в Україні» (DoAgro22), в межах якої представники влади та бізнесу розглянули майбутні перспективи аграрного сектору України. Конференція традиційно об’єднала представників влади та агробізнесу задля підбиття підсумків і визначення основних викликів 2022 року, котрий через повномасштабну війну став справжнім випробуванням для сільгоспвиробників.

Вітальним словом конференцію відкрив перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький, який наголосив, що 2022 рік був складний для аграріїв та сповнений форс-мажорів, однак сільгоспвиробники їх впевнено додали й шукали нових можливостей.

Перший виступ одразу підняв вкрай важливу тему – це макроекономічний огляд Тимофія Милованова, президента Київської школи економіки, професора Піттсбурзького університету, міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства (2019-2020 рр). За його словами, в часи війни підприємствам потрібно бути готовими себе захищати, розвиваючи GR, оскільки необхідно вміти пояснити бюрократичній системі, чому ваша компанія є важливою, особливо якщо ваше підприємство є прибутковим та має вільні людські ресурси.

На його думку, якщо війна затягнеться, то держава буде змушена шукати підтримки всередині країни, поки що Україна має достатню міжнародну підтримку та не мобілізує всю свою внутрішню систему. Світовий досвід показує, що мобілізація економіки не є ефективною.

“Під час війни ми відходимо від ринкової економіки, а функція координації держави збільшується. Тому бренду, котрий мав складнощі з медіа чи владою, саме час їх усунути й показати, що ви разом будуєте державу” – наголосив Тимофiй Милованов

Крім цього, варто звернути увагу й на HR. Наразі очікується падіння ВВП на 35%, ми маємо високий рівень безробіття, заміновані поля, посттравматичні розлади серед громадян, низьку спроможність сфокусуватися на тактичних задачах.  Й в усьому цьому увага до людей – це найважливіше в кожній компанії. Зараз це історія про взаємовідносини, а не економіку. Ми живемо в умовах війни, і її необхідно пережити в любові до людей”, – підсумував Тимофій Милованов.

Маючи розуміння основних економічних факторів, що впливають на сільськогосподарський сектор, учасники заслухали Алекса Ліссітсу, генерального директора ІМК, який розповів про підсумки аграрного сезону 2022 року та реальні перспективи наступного року.

«Враховуючи зниження внесення добрив на 50-60%, значні незібрані площі кукурудзи в полях, нестачу фінансування та необхідність значної економії, очікувана врожайність в 2023 році знизиться залежно від регіону і культури на 10-30% порівняно до середньої минулих років. В підсумку прогнозований вал зерна може скласти 34 млн т, а олійних культур – 13,2 млн т. Відповідно експортний потенціал 2023/24 МР буде близько 35 млн т або 3 млн т на місяць», – прогнозує Алекс Ліссітса.

Алекс Лiссiтса дав повну картину факторiв, якi мають вплив на галузь!

Так, перш за все, в умовах повномасштабної війни український  сільськогосподарський сектор зазнав таких фундаментальних трансформацій:

◾З’явилося безліч ворожих підводних човнів та велика кількість мін, які закладені на наших полях, як у прямому, так і в переносному значенні. Пов’язані зі збутом, логістикою, державною політикою, фінансуванням;

◾Горизонт планування уже не є декілька років, а один тиждень, максимум два;

◾ Після початку повномасштабної війни вартість логістики зросла мінімум у 5 разів, в основному через блокування морських портів;

◾ Збільшення попиту та низька ефективність використання зерновозів призвела до стрімкого збільшення вартості логістики;

◾ Внаслідок проблем з логістикою, внутрішня ціна на ключові сільськогосподарські товари суттєво впала.

В наступному році аграріям варто розуміти, що:

◾ Логістика залишається дуже дорогою, що зберігає суттєву різницю в ціні по регіонам. Проте навіть в західних областях ціна є збитковою;

◾ Близькість до кордону з ЄС і працюючих портів визначає спроможність відповідних областей до продовження виробництва зерна;

◾ Восени 2022 року посівна озимих культур відбулася на територіях, що є на 24% меншими порівняно до посівів восени 2021 на контрольованих зараз територіях та на 40% до посівів загалом 2021 року. При цьому північно-східні та центральні області більш критично знизили площі озимої пшениці;

◾ Станом на 1.12.22 з 28,4 млн га всіх посівних площ  2021 року, на підконтрольній території України 24,6 млн га (86%), з яких ще 3,8 млн га неможливо посіяти через близькість до лінії фронту, залишки снарядів. Посіви зернових ще додатково скоротяться на 22%, а олійних зростуть на 32%.

Одним з нагальних питань для сільгоспвиробників наразі є логістика, її висока вартість та трансформації логістичних маршрутів з моменту початку повномасштабної війни. Тож під час першої панельної дискусії генеральний директор УКАБ Роман Сластьон, заступник директора Департаменту комерційної роботи АТ «Укрзалізниця» Валерій Ткачов, заступник генерального директора з питань логістики ТОВ СП «НІБУЛОН» Сергій Калкутін та директор по логістиці групи компаній «Агрейн» Ігор Пилипенко обговорили можливі шляхи транспортування продукції АПК і головні здобутки та перешкоди українського зернового експорту в 2022 році. Була виокремлена одна з головних проблем транспортування продукції залізницею – це нездатність транспортної системи ЄС поглинути додаткові 120-130 млн тонн експортних вантажів з України, що раніше експортувалися через українські порти.

Конференція продовжилася розмовою про перспективи агробізнесу за умови членства України в ЄС: в.о. керівника проєкту «Німецько-український агрополітичний діалог» Марія Ярошко, керівниця ГО «Агрополітичний діалог “Аграрна рада”» Інна Мєтєлєва, заступник Голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Ольга Шевченко і заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Маркіян Дмитрасевич поділилися думками щодо імплементації українського законодавства в правовий простір ЄС, розвитку торговельних ринків та покращення процедур транспортування агропродукції в європейські країни.

Mariya Yaroshko, в.о. керівника проєкту Німецько-український агрополітичний діалог (АПД Україна / APD Ukraine), розпочала панель з того, що розповіла кейс зі свого досвіду, коли “Німецький фермерський союз” стверджує, що з одного боку вони готові підтримати Україну, однак з іншого – вони мають лобіювати своїх фермерів. Ця ситуація демонструє, що ще потрібно більше роз’яснювальних кампанії для чіткого розуміння з європейської та української сторін, що буде означати ця інтеграція для сільського господарства.

З цим погоджується й Inna Meteleva, керівниця ГО Агрополітичний діалог “Аграрна рада”, стверджуючи, що Україні треба буде жорстко відстоювати своє місце, проводячи правильну комунікацію не тільки на рівні політиків, а й на інших рівнях – медіа та бізнесу, громадських організацій.

Крім цього, важливою є й доступність фінансової підтримки, котра є вже навіть зараз: український фермер отримує гранти, благодійну та матеріальну допомогу,відкриті спільні програми для розвитку, європейські компанії вже передбачають в своєму портфелі українські військові ризики. Повинна йти робота й в контексті страхових агенцій. Це все наближає українське агровиробництво до ринку ЄС.

Заступник Голови Держпродспоживслужба Ольга Шевченко додає: “Наразі поки Україна в процесі наближення законодавства та норм, вже є виробники, котрі проходять перевірки та удосконалюють свої стандарти, роблячи крок вперед до ЄС. Це клопітка робота, бо підприємці мають розуміти норми законодавства ЄС, підвищувати якість продукції, а держава має довести, що вона здійснює належний контроль.

«Перш за все, наші аграрії повинні мати розуміння до чого їм прагнути, які стандарти покращувати. Шлях до ЄС тільки починається, і на цьому шляху ми отримаємо ще більше додаткових вимог, ніж зараз, але поступово та покроково наш сільськогосподарський сектор інтегрується в ЄС», – резюмує Маркіян Дмитрасевич.

Фінальним виступом на конференції голова правління «Біоенергетичної асоціації України» Георгій Гелетуха, пояснив, чому в умовах світового здорожчання енергоресурсів біоенергетика відкриває нові можливості для українського агробізнесу: «Техніко-економічне обґрунтування виробництва біометану з відходів сільського господарства при продуктивності 10 млн м3 біометану/рік демонструє, що собівартість виробництва біометану знаходиться в діапазоні 630-660 євро/1000 м3. У разі ринкової ціни біометану 900 євро/1000 м3 внутрішня норма рентабельності (IRR) проектів буде в діапазоні 25-28% і такі проєкти є цікавими для інвесторів».

Обговорення практик альтернативної енергетики продовжилося під час третьої панельної дискусії. Генеральний директор Gals Agro Сергій Кравчук поділився перевагами енергонезалежності, а заступник голови правління МХП Олександр Домбровський зазначив, що процес зеленої трансформації дає можливість задовольнити всі енергетичні ресурси, які потрібні для компанії, вирішує екологічні проблеми та заміщує мінеральні добрива, що наразі мають космічні ціни.

«Ще однією сучасною технологією є спалення біомаси для отримання теплової енергії. Ці технології можливі, вони не прості, але ми розвиваємося, а економічна доцільність досить велика – в пропорції один до трьох», – додає генеральний директор TEFF Юрій Фаренюк.

Член наглядової ради «Агро-Регіон» та віцепрезидентка Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Катерина Рибаченко розповіла про досвід впровадження спалення біомас: «В 2018 році ми вирішили, що треба спробувати, побудували перший котел на одному з елеваторів. А зараз я з впевненістю можу сказати, що це було рішення безпеки ведення бізнесу, відповідальності перед своїми працівниками, бо виробництво продовжується за будь-яких викликів енергетичної кризи».

Також на конференції агровиробники, учасники, спікери й урядовці змогли неформально поспілкуватися та обмінятися досвідом й думками під час перерв для нетворкінгу, здобувши нові знайомства та знання.

Конференція «Ведення агробізнесу в Україні» вже чотирнадцять років поспіль є майданчиком для вільного обміну думками з приводу дискусійних і найболючіших питань АПК, де бізнес і влада шукають ефективні та дієві рішення, що сприятимуть розвитку аграрного сектору України. Команда асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» та агенції UCABevent вдячна всім учасникам та партнерам заходу, Syngenta, TEFF group, SDF, BASF, Credit Agricole, AgroPortal.ua, що незважаючи на жодні обставини, змогли розділили цей день агронезламності разом з нами.

За iнформацiєю «Український клуб аграрного бізнесу»

Читайте нас у Telegram