В Україні будуть дресирувати… бджіл
05.02.2020
В Україні створюється спільна інформаційна платформа для пасічників і аграріїв. Про це повідомив на конференції S-FRUIT TRANSFORMATION 2020 керівник напрямку розвитку аграрних ринків проекту USAID «Підтримка аграрного та сільського розвитку» Микола Гриценко. Програма ефективного бджолозапилення плодоовочевих культур, а також методичний посібник для пасічників та аграріїв, які працюють у садівництві та на вирощуванні плодоовочевої продукції, буде презентовано 20 березня на великій спеціалізованій конференції ефективного бджолозапилення.Організатори познайомлять учасників з новим баченням розв’язання проблеми бджолозапилення, сучасними підходами і технологіями, спробують виробити алгоритм співпраці аграріїв та бджолярів, на конференції виступлять європейські та американські експерти.
В чому актуальність цієї теми? Річ у тому, що на відміну від інших країн, в Україні відсутній цивілізований ринок бджолозапилення культур, він хаотичний, немає ніякої системи, наші аграрії і бджолярі і досі живуть уявленнями, які сформувалися ще в 1950-ті, і думають, що все в природі залишилося, як було колись, тоді як багато чого змінилося, пояснює Микола Гриценко. Якщо 20 років тому частка бджіл в запиленні культур становила 50-55%, а іншим комахам – належала решта, то сьогодні, після дії пестицидів, більшість видів комах зникли, а тому частка бджіл в цьому процесі становить уже 90%.
Отже, нам треба навчитися правильно їх використовувати. Скільки бджіл має працювати на певній площі, щоб відбулося ефективне запилення? Ще в радянські часи діяла норма, коли на один га достатньо було дві бджолосім’ї. Але на сьогодні міжнародний досвід показує, що розрахунок бджолосімей на одиницю площі може бути різний: для садів – один, для полів – другий, для ягідників – третій, причому норма для яблуневих, вишневих, персикових також різна. Вона також залежить від рельєфу, від рози вітрів, від самих культур. І щоб правильно спрогнозувати, скільки ж нам треба сімей на оцю площу, аби одержати бажаний результат, треба зробити серйозні дослідження. А тому ми пропонуємо розробити інтерактивну карту конкретних полів, на якій можна було б побачити, де, як і скільки треба розміщувати бджолосімей.
Ще одна проблема. Наприклад, фермер домовився з пасічниками, що вони вивезуть бджолосім’ї, але ніхто не знає, якої вони сили, чи спроможна ця порода працювати на цій культурі. Бджолярі кажуть, що його бджола летить на 6 км, але в садах бджоли працюють в радіусі 500 м, на ягідниках – 800 м. Якщо колись квітучі сади розповсюджували пахощі і так приваблювали бджіл, то сьогодні інтенсивні сади не пахнуть, а тому бджоли туди не летять. А тому у світовій бджолярській практиці з’явилося таке поняття, як дресирування бджіл для роботи на відповідних територіях і культурах. Для цього є відповідна методика.
«Наша ідея полягає в тому, щоб актуалізувати проблему бджолозапилення, звернути на неї увагу аграріїв, адже від ефективного використання бджіл продуктивність може піднятися на 20-70%. Ми створили демонстраційні господарства у Вінницькій, Київській і Житомирській області, де хочемо відпрацювати ці технології і до осені створити, інформаційну платформу попиту і пропозиції на послуги із запилення. Щоб там була база пасічників і фермерів. Я, наприклад, заходжу на сайт і бачу, що в цій зоні працює 50 пасічників, я їх одразу фрахтую на весну на запилення якихось культур, пасічник бачить мій графік запилення і теж пропонує свої послуги.
Ізраїль, Канада, США такі системи відточили до деталей. Сьогодні поляки впроваджують програму державної підтримки бджолозапилення, вони підрахували, що в результаті її реалізації виробництво продукції сільського господарства збільшиться на 25 млрд дол. Американці використовують бджіл в системі внесення ЗЗР. Перед лотком ставиться ванночка, насипається органічний препарат, бджола при вильоті набирає його на ніжки, прилітає на квіточку і струшує в неї цей препарат. Бджоли – наш величезний резерв аграрного виробництва, який маємо задіяти», – підсумовує Микола Гриценко.
Інфоіндустрія
Читайте нас у TelegramПов’язані теми:
