19.02.2023
Не варто пояснювати перевагу гібридів кукурудзи (соняшнику, цукрового буряку, овочів…) над звичайними сортами. Хоча насправді гібрид теж є сортом в широкому розумінні, він відрізняється від “не гібрида” високим ступенем прояву гетерозиса.
Гетерозис – це здатність потомства перевершувати за своїми корисними властивостями обох батьків. Умовно і дуже грубо це виглядає так: якщо взяти посухостійку материнську лінію А (“маму”) та високоврожайну материнську лінію В (“тата”) та скрестити, то їх потомство в першому поколінні (F1) буде більш посухостійким за “маму” та більш врожайним за “тата”. Але для цього лінія А та В мають мати низьку ступінь гетерозиготності, тому материнські (інбредні) лінії створюються мінімум 7 поколінь за класичного підходу. Отже, будь-який сучасний зареєстрований гібрид селекціонери почали створювати 10 років назад.
Окрім значних затрат часу, що вимірюється роками, селекціонери вимушені долати й інші перешкоди. Наприклад, материнські лінії кукурудзи часто викидають стерильну волоть. Щоб це виправити, потрібно застосовувати колхіцин. Це не швидке, не просте й не дешеве рішення.
Нещодавно в журналі Nature Plants дослідники, включаючи Томата Любберштедта, Сіддіка Абубакера, Раймонда Ф. Бейкера та Лімін Чжоу опублікували інформацію про знайдену ними мутацію. Вона відновлює фертильність (здатність до запліднення) чоловічих квіток кукурудзи без застосування колхіцина. Мутантні рослини мають інше, “нормальне” положення веретена поділу. У інбредних материнських ліній воно, зазвичай, порушене.
Знайдена ними мутація може змінити підходи до селекції не лише кукурудзи, але й інших культур в перспективі.
Повідомляє AgroPages
Читайте нас у TelegramПов’язані теми: