АГРОПОЛЕ: на Київщині радіють дощу, на півдні плачуть від посухи

Комплекс весняних польових робіт входить у вирішальну стадію. Згідно з даними Мінагрополітики, станом на 27 квітня посів ранніх ярих зернових та зернобобових культур проведено на площі 2,1 млн га або 89% до прогнозу. Зокрема, посіяно ярого ячменю – на площі 1,4 млн га (90%); вівса – на 173 тис. га (84%); пшениці – на 149 тис. га (84%); гороху – на 394 тис. га (93%). Окрім того, продовжується посів кукурудзи, який проведено на площі 1,5 млн га або 32% до прогнозу, цукрового буряку посіяно на площі 253 тис. га, або 84% до прогнозу, соняшнику – на площі 2,5 млн га, або 45% до прогнозу. Триває посів сої, який проведено на площі 262 тис. га, або 14% до прогнозу.Підживлення озимих культур на зерно проведено на площі близько 7,2 млн га або 99% до прогнозу та повністю завершено у 16 областях. Крім того, майже завершено підживлення озимого ріпаку, яке проведено на площі 977 тис. га або 97% до прогнозу.

«Їм не вдасться покласти нас на лопатки…»

У агрономів та фермерів Київщини у п’ятницю було Свято першого дощу. Як повідомив керівник господарства із Тетіївського району Юрій Демцюра, випало 25 мм, така щедра волога після закінчення посіву – запорука гарного врожаю. Структура посівних площ в цьому господарстві дещо змінилася, збільшилися на 20% площі під кукурудзою, бо ціна на неї пішла вгору, уклали форвардні контракти, тут також вивчають технологію вирощування нуту, досліджують чи простіша, чи складніша ця культура від гороху. Посіяли її на 109 га. Але ясно одне: вона стійкіша до посухи і користується високим попитом на ринку. Сою не сіють, бо останніми роками вона не дає бажаного результату. Зате вирощують гречку, попри те, що ціни на неї цього року упали, через російський демпінг. Річ у тому, що тут утримують одну з найбільших на Київщини пасіку на 350 бджолосімей, торік сіяли для комах фацелію. Є для них також достатні площі ріпаку і соняшник, великі акацієві посадки.

Юрій Демцюра сподівається, що й цього року пасіка дасть достатньо меду, щоб забезпечити ним пайовиків та фермерів всієї округи. Днями керівник вирушає до Швеції, щоб домовитися про експорт до цієї країни органічної малини, яка вирощується на 32 га. Наступного року очікується перший масовий врожай органічних яблук. І малина, і яблука одержали сертифікати «Органік стандарт».  «Добре працювати, коли є хороша ініціативна команда. Мусимо видумувати щороку щось нове, аби підвищити загальну рентабельність господарства та щоб якось знівелювати податковий тиск на аграрний сектор. «Їм не вдасться покласти нас на лопатки…», – говорить керівник.

Полтавці сподіваються на кращий сезон

Керівник СТОВ «Богданівське», що у Лохвицькому районі Полтавської області Сергій Тинюков теж радіє дощу, його за два рази випало близько 23 мм. Тоді як торік весна і літо були сухими. Із структури посівних площ випала соя, бо минулого року вона дала всього по 10 ц/га. Господар віддав перевагу соняшнику (500 га) і кукурудзі(1,5 тис га). Незважаючи на посуху, ці культури показали себе непогано. Перша з них дала в заліку 3,2 т/га, кукурудза – 7,5 т/га. Цього року кукурудзу вирішили сіяти раніше традиційного строку і гібрид підібрали ранній із ФАО 210, вже посіяли 700 га. Сучасна техніка дає змогу підтримувати високі темпи робіт – торік придбали високопродуктивну сівалку точного висіву Хорш-маестро-24, яка дає змогу за добу впорати близько 200 га. Поки налаштували, добряче пововтузилися біля неї, бо дуже складна і розумна машинерія, але коли побачили її в роботі, то не могли нарадуватися. Насіння кладе з рівними проміжками, на однакову глибину. Агрегат працює в парі з потужним НьюХолнад-410, бо лише за одну заправку приймає 8 тонн добрив. Чим рівніше поле і довші гони, тим більший виробіток. Перед цим, звичайно ж, зробили передпосівну культивацію, основний обробіток виконали культиваторами Хорш Тайгер. Міндобривами у повній мірі запаслися заздалегідь, бо перед самим початком посівної на ринку завжди панує ажіотаж. Таку можливість дають складські приміщення. Потім під час посіву поживу розвозять по полях. Грунт насичений вологою завдяки високим снігам. На окремих полях утворилися величезні блюдця з водою площею до 5 га. Господар каже, що підсівати їх, як це робилося в радянські часи, собі дорожче. Він передбачає, що нинішній сезон буде кращим, ніж попередній.

На Херсонщині відроджують зрошення

В Херсонській області озима пшениця і ріпак в хорошому стані. Зима залишила у спадок метровий шар продуктивної вологи, але зараз почалася засуха, а тому посівний шар вже сухий, повідомив заступник начальника департаменту АПР Херсонської облдержадміністрації Андрій Неділько. Станом на сьогодні вже засіяли 114 тис га зерновими( 56% до плану), соняшник – на 200 тис га(57%), сою – на 54 тис га. «Ми поставили перед собою завдання буквально за 10 днів засіяти ячменем 120 тисяч га. Але встигли засіяти до засухи лише 94 тис га, далі не ризикнули це робити, боїмося, що в цієї культури не утвориться друга коренева система, яка відповідає за продуктивність зерна. А тому досіватимемо ярий клин кукурудзою, сорго і соняшником», – пояснив посадовець. На тисячу га зростуть площі рисових чеків, їх буде 8,6 тис га. Кавуни і дині вирощуватимуть на 27 тис га, картоплю – на 22 тис га.

В області протягом цього сезону продовжуватимуть відроджувати зрошення. Торік додалося 10 тис га, цього року – ще 13 тисяч, загалом на Херсонщині поливають 309 тис га угідь. На 40 тисячах із них вирощуватимуть овочі.

Самий надійний спосіб утратити гроші

На відсутність опадів скаржаться і на Кіровоградщині. Агрофірма «Славутич» розташована на півдні цієї області, має в обробітку 2,5 тис га. Після того, як сніг зійшов, тут дощів ще не було, ранні ярі посіяли, а з пізніми зволікають. Якщо їх іще день-два не буде, доведеться сіяти в суху землю, скаржиться керівник господарства Юрій Крутько. Хмари збираються, кружляють над полями, але ще не дали й краплі. Попри всі труднощі до весни підготувалися більш-менш нормально. Щоправда, довелося влазити в кредити, навіть уперше підписали аграрну розписку. Середнім господарям не подобається, що державна програма здешевлення кредитів на них не поширюється, оформляється лише на тих, хто має оборот не більше 10 млн гривень. Щоправда, вдалося втиснутися у програму здешевлення вітчизняної техніки. Завдяки їй вдалося придбати кілька хороших агрегатів, котрі мало чим поступають іноземним. Поля заправили мінеральною поживою по повній програмі, бо ціни поки що дозволяють. Однак керівник передбачає, що за монопольного становища українського виробника така «лафа» триватиме недовго. Вже восени доведеться переплачувати.

У структурі посівних площ відбулися певні зміни, що пов’язані із ринковими коливаннями. Від сої тут відмовилися і через зміни в режимі адміністрування ПДВ, і тому що ця культура останнім часом не дає гідного врожаю. Впали ціни на горох, якщо торік він коштував 9-10 тис грн/т, то сьогодні – 6 тис. грн/т. А тому посіви під ним будуть скорочені. Озимі в доброму стані, добре їх підживили, розвиваються нормально. Про перспективи врожаю господар боїться говорити, якщо він буде таким провальним, як торік, економіка господарства може не витримати. «Якщо хочеш швидко розтринькати гроші, то вклади їх у аграрний бізнес, це самий надійний спосіб…», – жартує господар.

Погода у нас погана, дощу від зими не було, посіяли ярі, зараз настала черга кукурудзи і соняшника, робимо передпосівну культивацію, розповідає керівник ПОСП «Золота нива», Новобузького району Миколаївської області Володимир Ключник. Він теж завив про відмову від сої. Схоже, що ця культура стала переміщатися у північні регіони. Не відчувається в словах господаря радості від стану озимої пшениці. Коли сіяли її, була засуха, ледве зійшла. Фінансовий стан господарства не блискучий. Посудіть самі, каже керівник, якщо до 1 січня 2017 року все ПДВ від виручених коштів ішло на спецрахунок, то тепер все забирають, через це наш бюджет торік не дорахувався 5,5 млн гривень. Вся надія на нормальний врожай.

До війни далеко

Коли ми зателефонували керівнику агрофірми «Слобожанська», що у Сватівському районі Луганської області, Любові Поляковій, вона саме віддавала розпорядження щодо розподілу засобів захисту рослин. «Робота кипить, нема коли глянути вгору», – вибачається вона за свою лаконічність. Вже посіяли ячмінь, овес, еспарцет, люцерну, віку, підживили пшеницю та озимий ячмінь, сіємо соняшник, кукурудзу зернову і силосну та на зелений корм, обробляємо пшеницю інсектицидами, фунгіцидами, гербіцидами. Посіви пшениці радують око, сіяли її вологий ґрунт, перезимувала добре, навесні не встигли її підживити по мерзлоталому ґрунту, а тому виконують цю операцію сівалками прикоренево. Почалися суховії. Люди працюють з 5 ранку, бо весняний день рік годує. До війни далеко – 100 км.

Запоріжжя віддає перевагу соняшнику

На Запоріжжі під ярі зернові цього року відведено 885 тис га, під ранні ярі – 193 тис га, засіяно 171 тис га (89%). Шість із 20 районів уже завершили сівбу ранніх зернових із перевищенням планових показників на 105-120%, повідомив заступник директора департаменту АПР Запорізької ОДА Олександр Ясинецький. Буде деяке зменшення по площах ярого ячменю – 124 тисячі га проти минулорічних 133 тис га. Зате площі гороху зростуть до 64 тис га, торік – 56 тис га. Кукурудзу вирощуватимуть на площі 47 тисяч га, на сьогодні засіяли 16,8 тис га (35%). Плановий показник соняшнику – 516 тис га, вже засіяли 181 тис га (35%). Загальна площа підцією культурою зросте  на 10 тис га.  Соя на рівні минулого року – 13 тис га, вже засіяли 7 тис. га.

У департаменті сподіваються на кращий врожай, ніж був торік. Ячмінь озимий і ярий дали по 29 ц/га, пшениця – 33,3 ц/га, кукурудза на зерно – 31,9, соняшник –15,2, соя – 25,7 ц\га. Поки що зимової вологи вистачає, її було більше, ніж торік, але через кілька днів потреба дощу буде доволі гострою. Забезпеченість міндобривами, дизпаливом, засобами захисту – на рівні минулого року. Аграріям вдалося поліпшити технічний арсенал. Область займає 3 місце по закупівлі вітчизняної сільгосптехніки, вартість якої компенсується. Торік аграрії одержали за придбану техніку понад 13 млн грн. Площі зрошення становитимуть цього року 50 тис га. В основному вони розташовані у Василівському, Кам’янко-Дніпровському, Білозерському районах…

Довідково:

Озимі культури на зерно під урожай 2018 року посіяні в Україні на площі 7,3 млн га або 101% до площ посіяних під урожай 2017 року в тому числі: пшениці – 6,3 млн га або 103%, ячменю – 0,8 млн га або 94%, жита – 149,4 тис. га або 88%. Крім того, озимий ріпак на зерно посіяний на площі 1,0 млн га або 112%.

Прес-центр ІА «Інфоіндустрія»