Фітосанітарний стан сільськогосподарських рослин
04.06.2019
Повсюди на неугіддях, забур’янених овочевих та просапних культурах продовжується літ метеликів, яйцекладка, відродження та харчування гусениць першого покоління совки-гамми, капустяної, люцернової, карадрини (помідорної), бавовникової, городньої та інших листогризучих совок.Гусеницями совок за чисельності 0,5-2, в осередках до 3 екз. на кв.м пошкоджено 2-10, макс. 25% рослин (Херсонська обл.) на 10-20% обстежених просапних культур. Повсюди проводять захисні міроприємства проти гусениць листогризучих овок. Повсюди триває масовий літ чортополохівки, відкладання ними яєць, відродження та живлення гусениць фітофага. В господарствах Луганської, Миколаївської, Одеської та інших областей гусениці чортополохівки, переважно середнього віку, обліковуються на 5-20% обстежених площ соняшнику, сої та кукурудзи. Осередково в Миколаївській області на заселених посівах соняшнику чисельність фітофага складає 0,5-3 екз. на кв.м, де вони пошкодили до 3% рослин соняшника. На заселених посівах кукурудзи щільність гусениць складає 25-60 екз. на кв.м. Шкідник живиться наявними бур’янами (осот), пошкоджень рослин кукурудзи не відмічено.
Найкращі умови для розвитку більшості видів метеликів складаються за наявності квітучої рослинності та теплої помірно вологої погоди, що підвищує плідність та чисельність гусениць. Знищення бур’янів, особливо квітучих нектароносів, погіршує умови живлення метеликів. Розпушування міжрядь просапних культур, зокрема з присипанням зони рядка, під час відкладання яєць, виплодження гусениць і їх заляльковування значно обмежують кількість комах. За появи осередків гусениць (ЕПШ 1-3 гусениці на кв.м) посіви захищають рекомендованими для культур інсектицидами, дозволеними до використання «Переліком пестицидів та агрохімікатів, дозволених для використання в Україні» з дотриманням регламентів застосування пестицидів, техніки безпеки та санітарних норм при роботі з пестицидами. Щоб мінімізувати негативні наслідки від шкідників необхідно тримати на постійному контролі фітосанітарний стан полів та вчасно реагувати на його погіршення.
У Степу та Лісостепу на неугіддях та просапних культурах триває літ лучного метелика, інтенсивністю 1-6, макс. 10-15 (Дніпропетровська, Київська, Луганська, Херсонська обл.), осередково до 26 екз. (Черкаська обл.) на 10 кроків. У крайових смугах соняшника, кукурудзи та багаторічних трав відроджуються гусениці фітофага, які в чисельності 0,2-1 екз. на кв.м пошкодили до 5% рослин. Повсюди погодні умови сприяють високій активності та реалізації потенційної продуктивності метеликів, що уможливлює масовий розвиток гусениць у посівах сільськогосподарських культур та інших стаціях. Випуск трихограми, розпушування міжрядь у просапних культурах ефективно обмежують щільність і шкідливість гусениць.
У посівах озимих та ярих зернових культур степових, подекуди лісостепових областей продовжується відкладання яєць та відродження личинок клопа шкідливої черепашки, які за чисельності 0,5-2, макс. 3 імаго та 0,2-1, макс. 3, осередково на необроблених площах до 10 личинок на кв.м (Херсонська обл.)заселили та пошкодили 1-8% рослин на 15-50% обстежених площ. Захисні заходи від личинок клопа шкідливої черепашки доцільно проводити за наявності 15-30% личинок третього віку та чисельності 2 і більше екз. на кв.м, на решті посівів за 4-6, в насіннєвому ячмені 8-10, товарних 20-25 личинок на кв.м дозволеними до використання препаратами, що ефективно проти супутніх шкідників.
Скрізь, в залежності від синоптичних умов, за різної інтенсивності розмноження, зерновим колосовим культура завдають шкоди злакові попелиці та пшеничний трипс, якими заселено 3-15, осередково 40% рослин (Миколаївська обл.) на 20-100% посівів. В південних та центральних областях, за умов теплої сухої погоди червня (температура повітря 29-30 °С і вологість 35-50%), ці шкідники значно знижуватимуть вагу зерна, що спричинятиме кількісні втрати врожаю.
У південних областях відмічено літ зернової совки. Повсюди посіви зернових заселяють хлібні жуки, які за чисельності 0,5-2 жуків на кв.м пошкодили до 5% рослин. В ярині повсюди шкідливими залишаються п`явиці, злакові мухи, попелиці, хлібні блішки, якими заселено та пошкоджено 2-10% рослин у слабкому і середньому ступенях.
Повсюди 1-4, макс. 19% рослин кукурудзи пошкоджено злаковими блішками, попелицями, сірим довгоносиком, піщаним мідляком, дротяниками.
Рослини гороху, сої, багаторічних трав заселяють та пошкоджують горохові попелиця, зерноїд, трипси, плодожерка, осередково гусениці листогризучих совок, лучного метелика та чортополохівки.
Посіви цукрових буряків заселяє бурякова листкова попелиця, в крайових смугах полів 2-8% рослин (Вінницька, Київська, Полтавська, Сумська, Тернопільська Хмельницька, Чернігівська обл.), за чисельності 5-10 (Кіровоградська обл.) екз. на кожну. Триває пошкодження посівів звичайним та сірим буряковими довгоносиками, які за чисельності 0,1-1 пошкодили 2-6, осередково до 42% рослин у слабкому та середньому ступенях (Київська обл.). Також плантаціям буряків шкодять бурякові блішки, крихітки, бурякові мінуючі мухи, щитоноски. На 1-3% рослин (Івано-Франківської, Хмельницької обл.) поширюється коренеїд, розвиток якого обмежують розпушуванням міжрядь.
Посіви буряків захищають від бурякових листкової попелиці та мінуючи мух (ЕПШ відповідно 10 і 30% заселених рослин і 3-5 личинок на рослину), інших сисних шкідників дозволеними до використання інсектицидами.
Стручкам озимого ріпаку шкодять личинки насіннєвого прихованохоботника, капустяний стручковий комарик. 8-12% рослин хворіє на пероноспороз, фомоз, циліндроспоріоз. На ярому ріпаку шкодять хрестоцвіті блішки, ріпаковий квіткоїд. Захист ярого ріпаку проти шкідників проводять до цвітіння культури за перевищення показників ЕПШ.
У посівах соняшнику шкодять довгоносики, піщаний мідляк, дротяники, тютюновий трипс, якими у слабкому та середньому ступенях пошкоджено 2-14, осередково до 39% (сірий довгоносик, Київська обл.) рослин. Спостерігається наростання чисельності та шкідливості геліхризової попелиці, якою заселено 3-14% рослин у слабкому ступені. В південних областях посіви заселять та пошкоджують гусениці листогризучих совок, осередково лучного метелика, чортополохівки.
Посадки картоплі, розсаду томатів, інші пасльонові культури активно заселяє та пошкоджує колорадський жук, продовжується яйцекладка, відродження та живлення личинок. Так, у степових та лісостепових областях фітофагом за чисельності 1-6 імаго, 1-10, макс. 22 личинки на кущ пошкодили18-55, на присадибних ділянках до 100% рослин у слабкому та середньому ступенях.
За умов жаркої погоди (t°вище 26°С, вологість 58-75%) у червні ймовірний прискорений розвиток усіх фаз фітофага, що сприятиме зростанню його шкідливості.
Захисні обробки картоплі проводять за масової появи личинок першого-другого віків та чисельності 10-20 екз. на кожній з 8-10% заселених рослин.
Капусті завдають шкоди хрестоцвіті блішки, клопи, гусениці совок, біланів, капустяна міль, попелиці. У посадках цибулі шкодять цибулева муха, прихованохоботники.
У Дніпропетровській, Запорізькій, Луганській, Одеській, Херсонській та інших південних областях на неорних землях і пасовищах триває розвиток італійського пруса (0,5-1 екз. на кв.м) та нестадних (0,5-3 екз. на кв.м) видів саранових. Ними пошкоджено 1-3% соняшника та озимої пшениці (Луганська обл.). Захист посівів доцільний за чисельність на кв.м 10-15 личинок нестадних саранових, 2-5 екз. італійського пруса рекомендованими препаратами.
Скрізь у яблуневих садах відроджуються гусениці яблуневої плодожерки. Триває живлення яблуневої зеленої, червоноголової, обпиленої попелиць, медяниць та плодових кліщів. У занедбаних садах шкодять яблуневі молі, гусениці білана жилкуватого і золотогуза, непарного шовкопряда. На кісточкових триває розвиток моніліозу, кокомікозу, клястероспоріозу, зерняткових – борошниста роса, парша. У виноградниках триває відродження і живлення гусениць гронової листокрутки, розвиваються виноградний зудень, інші кліщі.
Інфоіндустрія за матеріалами Держпродспоживслужби
Читайте нас у TelegramПов’язані теми:
