Науковці НААН пояснили як зменшити наслідки бойових дій на ґрунти

Співробітники Інституту ґрунтознавства та агрохімії імені О. Н. Соколовського НААН обстежили земельні ділянки, які зазнали різного виду порушень в результаті авіаційних та артилерійських обстрілів.

За результатами аналізу ґрунту (хімічного, фізичного та біологічного) не виявлено суттєвих змін вмісту макроелементів (азоту, фосфору та калію).

Експерти рекомендують після розмінування вилучити крупні уламки снарядів задля безпечної роботи у полях. Залежно від розміру пошкоджень ґрунту пропонується:

• • вирви глибиною понад 1,5–2 м засипати материнською породою та ґрунтовою масою, що залишились на місці вибуху, в порядку, який забезпечить найбільшу продуктивність рекультивованих земель;

• • вирви глибиною до 1,5 м – засипати ґрунтовою масою, що залишилась на місці вибуху;

• вирівняти поверхню ґрунту.

У разі великих за глибиною і площею пошкоджень через 2-5 років потрібно буде провести “ремонт території” через додавання ґрунтової маси в місцях просадок та вирівнювання поверхні.

Неминучі артефакти — дрібні уламки снарядів, після такого роду воєнного впливу, навряд чи будуть вилучені з ґрунту в найближчий час. Фахівці радять поки що просто не звертати на них уваги.

Для визначення стану ґрунтового покриву, що зазнав руйнацій внаслідок воєнних дій, пропонується провести ґрунтово-агрохімічне обстеження території для визначення ступеню погіршення стану ґрунту, та розробки плану заходів з його рекультивації.