Вершки і корінці або як отримати рекордний врожай за допомогою росторегулюючих препаратів

Кожен господар, засіваючи поле  сподівається, що отримає гідний  врожай. А дехто має потаємні сподівання не просто на великий, а на рекордний врожай –   господарського, районного або світового масштабу. Але самого лише бажання для цього замало. Потрібно знати, що потребують рослини та задовольнити їх потреби. Як це зробити?

Відповідь можна отримати у дещо  відмінній від сільського господарства галузі – професійному спорті… Нас зазвичай  вражає сила  важкоатлетів, витривалість марафонців, спритність та  прудкість футболістів та тенісистів. Їх досягнення фантастичні для глядача, проте не мають нічого спільного з чаклунством, магією чи сприятливим випадком.

Рекордні показники мають наукове обґрунтування. Успіх спортсмена – це розкриття його генетичного потенціалу (природної можливості досягти високих результатів) шляхом  тренування при забезпеченні  потрібного  харчування. Але це ще не все. Існує  важливий, зазвичай прихований чинник – застосування засобів спортивної фармакології. Ці засоби допомагають сформувати організм, який максимально ефективно використовує свій потенціал.

За допомогою анаболічних стероїдів атлети отримують швидкий  ріст м’язової сили. У видах спорту , де потрібна  витривалість (біг, плавання, пірнання) застосовуються  препарати, які сприяють кращому засвоєнню кисню. У будь-якому виді професійного спорту використовуються засоби для прискорення відновлення організму після перевантажень. Це дає змогу покращити досягнення  на 10-20%, не змінюючи обсяг  тренувальних навантажень.

Мабуть кожен господар не відмовиться  від прибавки врожаю на 10-20% , не змінюючи  технологію вирощування і кількість внесених добрив. Але як цього досягти? За рахунок обґрунтованого використання регуляторів росту рослин.

Регулятори росту та  розвитку рослин застосовуються у сільському господарстві понад 70 років. За цей час науковцями синтезовано понад  8 тис. фізіологічно активних сполук. Проте з цієї кількості  практично застосовується  приблизно  4% речовин на обмеженій кількості сільськогосподарських культур. Мізерний відсоток використання препаратів  цієї групи можна пояснити багатьма чинниками. Мабуть найсуттєвіший – дефіцит інформації у сільгоспвиробників. Агрономи досить часто не розуміють  зиску від можливостей своєчасного втручання  в процеси росту та розвитку культурних рослин.

Дію фітогормонів на  ростові процеси рослини можна наочно показати у вигляді ілюстрації до відомої байки Крилова. Це хрестоматійна історія про зусилля коаліції у складі Лебедя, Рака та Щуки з транспортування підводи. Проте, існує принципова відмінність будь-якої  рослини від згаданого воза, який «і досі там». Живий організм є пластичним і може зростати. Тому рослина не залишається на одному місці, а «тягнеться» у напрямку  дії  гормонів росту (фітогормонів).

Познайомимося детально з трьома учасниками процесу. Роль Лебедя в рослині виконує фітогормон гіберелін. Він пробуджує рослину, стимулює поділ та розтягування клітин інтеркалярної меристеми, тобто  сприяє зростанню стебла у довжину. Начебто  Лебідь з байки , він тягне рослину вгору, до неба. Додаткові ефекти цього гормону – стимуляція зростання листя і квітів.

Ауксинсприяє розвитку кореневої системи. Ауксини пересуваються з верхівки пагону вниз до його основи, а далі від основи кореня до його закінчення . Таким чином, пересування ауксинов  спрямовано униз, що дозволяє призначити ауксин на  роль  Рака. Нестача кисню та гальмування процесу дихання призупиняють пересування ауксинів. Сприяють підвищенню рівня ауксинів високі нічні температури і достатня забезпеченість такими елементами, як цинк і фосфор.

Цитокініни (Щука) стимулюють переважно ростові процеси , які спрямовані в бік від вертикальної осі рослини. Вони сприяють пробудженню і зростанню бічних бруньок, збільшенню розміру листової пластинки , гальмують старіння листя.

Існують ще дві групи росторегулюючих речовин, що не входять в наведену вище схему.

Речовини, пов’язані з обміном етилену (етіленпродуценти тощо) є свого роду термінаторами рослини, збільшення їх концентрації в рослинних тканинах є ознакою наступу «першої миті кінця».

Активатори та інгібітори метаболізму (стимулятори дихання, фотосинтезу, інгібітори синтезу каротиноїдів, хлорофілу та ін.) мають дуже складний  механізм множинної дії, яка залежить від комбінації значної кількості факторів.

У виробництві озимого ріпаку та зернових колосових культур найпоширенішим методом втручання у ростові процеси є застосування ретардантів.

Ретарданти відносяться до антігіберелінових препаратів. Тобто вони послаблюють дію гібереліну, і, відповідно, гальмують ріст рослини вгору. Проте, на цьому ефект ретардантів не закінчується. Вони впливають на формування листків та коренів, сприяють утворенню міцних клітин та підвищують рівень цукрів у клітинному соку. Візуально дія ретардантів виражається в припиненні лінійного росту і збільшення коефіцієнта утворення бічних гілок першого і другого порядків на рослинах ріпаку.

За механізмом дії ретарданти можна поділити на дві основні підгрупи. Синтетичні четвертинні солі, до яких відноситься хлорхолінхлорид і хлормекватхлорид, впливають на синтез попередників гібереліну, наприклад кауренсінтетазу. Однак ефект гальмування росту подібними препаратами має суттєві недоліки. По-перше, їх дія у великих дозах занадто різка, що викликає стрес у рослини. По-друге, гальмування ростових процесів може тривати значно довше, ніж потрібно.

Ретарданти  з хімічної групи азолів (тебуконазол, пропіконазол, метконазол) не перешкоджають біосинтезу гібереліну. Антигібереліновий ефект таких препаратів здійснюється завдяки з’єднанню гіберелінів з білковим рецептором та дії утвореного комплексу на біохімічні процеси. Азоли  підвищують в рослинах вміст цитокінів, і як наслідок, пригнічують дію гіббереллінів і ауксинів.

Компанія «Агросфера» у якості ретарданту для посівів озимого ріпаку  пропонує препарат Ретардин в.г., який містить д.р. тебуконазол, 500 г/кг .Норма витрати у якості ретарданту – 0,5 кг/га.

Якщо 70-80 % рослин досягли фази 4 листків, діаметр кореневої шийки 6-8 мм, до кінця вегетаційного періоду ще достатньо часу і встановилися сприятливі погодні умови, рекомендується негайно провести обробку регулятором росту.

Проводити  обробку рекомендується при температурі не нижче 15 С. Навесні доцільно застосовувати тільки за наявності достатньої кількості вологи. При весняному застосуванні  поліпшується стійкість ріпаку до вилягання, стимулюється утворення бічних пагонів (порушення апікальної домінантності)  посіви достигають рівномірно.

Приблизно  через чотири години після застосування Ретардину в.г. в рослинах ріпаку починають відбуватися певні зміни. Рослини уповільнюють ріст надземної частини, завдяки чому формується компактна розетка з невеликих, але міцних листків. Коренева система перетвориться з яскраво вираженої стрижневої в комбіновану, з великою кількістю коренів другого – третього порядків і великою кількістю кореневих волосків. Коренева шийка потовщується і практично  не виступає над поверхнею ґрунту, в надземній точці росту провокується закладка додаткових плодоносних стебел. У підсумку стимулюється розвиток кореневої системи і накопичення поживних речовин в коренях , що сприяє підвищеній холодостійкості рослин та ранньому початку відновлення вегетації навесні.

ТОВ «Агросфера» з метою підвищення ефективності препарату та зручності його використання пропонує препарат на основі тебуконазола у формі концентрату емульсії. Ретардин  містить  250 г/л діючої речовини , при цьому більш досконала препаративна форма дозволяє препарату краще утримуватися на поверхні рослин та проникати вглиб рослинних тканин без додаткового застосування  адьювантів чи прилипачів.

Проте, застосування ретардантів на посівах озимого ріпаку можна поєднати з обробітком регулятором росту на основі синтетичного ауксину.

Співвідношення ауксинів і цитокінінів є важливим фактором диференціювання рослинної тканини. Так, наприклад, при співвідношенні в рослині цитокининов і ауксинів 1:10 розвиваються як листя, так і коріння. Коли співвідношення змінюється на користь цитокининов (3:1) – рослина утворює тільки листя, на користь ауксинів (1:120) – розвиваються тільки коріння.

Тому для формування потужної кореневої системи ріпаку логічно поєднати  два напрямки впливу на рослину: по-перше, стримати дію гібереліну, а по-друге, посилити дію ауксину. Перше питання надійно вирішується за допомогою своєчасного використання препарату Ретардин в.г. Друге питання потребує застосування унікального препарату «Фреш Енергія».

«Фреш Енергія»– це комбінація  потужного  активатора росту рослин – ауксину (індолілмасляної кислоти) та комплексу мікроелементів у  хелатній формі (добриво «Маджестик»). Вміст індолілмасляної кислоти  є надзвичайно високим – 40 г/кг. Це дозволяє отримати гарантований фізіологічний ефект при застосуванні «Фреш Енергії» з нормою 0,3-0,6 кг/га.

Сумісна дія ауксину та мікроелементів сприяє  зростанню і розвитку коріння, стебла і листя. Рослини мають резерви для  формування   високого урожаю і протистояння дії   стресових умов (спека, заморозки, механічні пошкодження).

У 2011-2013 рр. на території Миколаївської області у виробничих умовах були проведені досліди по стимуляції росту та розвитку рослин озимого ріпаку в осінній період. Досліди проводилися в трьох грунтово – кліматичних зонах : Сухий Степ (Очаківський район, 123 га) , Південний Степ (Новоодеський і Жовтневий райони, 1420 га), Північний Степ (Первомайський район, 152 га). У зоні сухого Степу озимий ріпак вирощувався по No-till технології, у Південному Степу – за мінімальною (дисковка), в північному Степу – класичної (оранка ). Адаптовані до грунтово – кліматичних умов і технологічних  можливостей господарств технології вирощування були розроблені фахівцями ТОВ «Агросфера».

Захист посівів  від шкідливих організмів проводився препаратами компанії. Також використовувалися розроблені ТОВ «Агросфера» комплексні мікродобрива «Фреш Фосфор», «Фреш Універсал» та регулятори росту «Фреш Енергія» та «Фреш Антистрес» .

У дослідах враховувалися такі показники, як кількість листя на рослині, товщина кореневої шийки, довжина кореня, колір та інтенсивність забарвлення листя, відсоток перезимівлі рослин. По всіх вказаних вище показниках, варіант досліду, де у фазі 4-5 листка ріпаку в баковій суміші вносилися препарати Ретардін (0,5кг/га), Фреш Енергія (0,6 кг/га) і добрива (Фреш Універсал – 2 кг/га, сульфат магнію – 4 кг/га) перевершив контроль. Так, до моменту відходу в зиму на дослідних полях рослини сформували в середньому на 2 листка більше, ніж у контролі, довжина кореня була більше на 3,2-7,8 см (залежно від типу ґрунту і системи її обробки), розетка листя була компактною і коренева шийка не виступала над ґрунтом. Рослини, оброблені зазначеною вище баковою сумішшю, мали темно – зелений колір, без проявів рожевого чи  антоціанового забарвлення.

Порівняння врожайності на дослідних полях показало позитивний ефект осінньої обробки сумішшю росторегуляторов і добрив. В умовах Півдня Миколаївської області (Очаківський район) середня врожайність на оброблених полях була 18 ц/га (на 2,8 ц/га вище контролю). У більш сприятливих умовах південного Степу (Новоодеський і Жовтневий райони) прибавка врожаю була значно більшою – від 3,5 до 7,3 ц/га . Кращий результат був досягнутий на півночі Миколаївської області, де на дослідних полях площею 152 га була отримана середня врожайність 56 ц / га, що на 9,5 ц / га вище, ніж у  контрольному варіанті.

Результативним було використання препарату «Фреш Енергія» на посівах соняшника на території Миколаївської області у 2013 році. Досліди проводилися у двох грунтово – кліматичних зонах: сухий Степ (Очаківський район, 420 га), південний Степ (Вознесенський район, 340 га). У зоні Сухого Степу соняшник вирощувався за No – till технологією, у Південному Степу – за класичною. Використовувалося насіння гібриду ПР64E83, стійкого до трибенурон-метилу.

Дослід проводився у трьох варіантах, препарати вносилися у фазі 4-6 листка соняшника. У першому варіанті досліду обробіток проводився сумішшю   сульфату магнію (4 кг/га) та карбаміду (10 кг/га). У другому варіанті до цих добрив додали препарат Фреш Ленд (містить фульвокислоты, 500 г/кг) з нормою витрати 0,6 кг/га. Третій варіант досліду передбачав  використання чотирьохкомпонентної суміші з сульфату магнія (4 4кг/га), карбаміду (10 кг/га), Фреш Енергії (0,4 кг/га) та Фреш Антистресу (0,3 кг/га). Третій варіант досліду перевищив за врожайність перший варіант на 3,7 ц/га (24%) в умовах Сухого Степу , а у більш сприятливих умовах Південного Степу прибавка склала 6,4 ц/га (20%). Врожайність у цьому варіанті досліду склала 19,3ц/га у Сухому Степу та 38,2 ц/га у Південному Степу.

Дослідження по застосуванню росторегулюючих препаратів виробництва ТОВ «Агросфера» на соняшнику, сої, кукурудзі, зернових колосових та у багаторічних насадженнях тривають. Щодо технології регулювання росту та розвитку озимого ріпака та соняшника, позитивні дані дозволяють рекомендувати наведені вище методи для виробничого застосування. Маємо надію, що завдяки нашим препаратам віз з Вашим врожаєм буде значно більшим.

Александр Гончаров,

научный сотрудник по агрономии

компании «Агросфера»

Инфоиндустрия

Читайте нас у Telegram