Аграрне Віче: «Український АПК — не дійна корова»

Аграрії в чергове висловлюють невдоволення політикою уряду щодо українського АПК. Найбільше їхнє досягнення за останні 15 років – акумуляція ПДВ, була, по суті, програмою підтримки сільгоспвиробників без участі чиновників. Однак влада у 2016 році замінила її обіцянками про дотації, які так і не були виконані. Під час роботи над бюджетом 2018 року була зроблена чергова спроба закрутити податкові гайки. Пропонувалося з 1 березня 2018 року скасувати відшкодування ПДВ при експорті соняшнику, олії та ріпаку. Україною прокотилася хвиля протестів: пікетувалися органи влади, перекривалися автомагістралі. В результаті цього тиску, до Податкового кодексу були внесені зміни, згідно з якими соняшник повністю повернув собі втрачені позиції, відшкодування ПДВ при експорті ріпаку продовжили до 2020 року, сої - до 1 вересня 2018-го.

Однак аграрії, підбивши підсумки року та зрозумівши, що їм доведеться відмовитися від сої, яка тримає багатьох із них на плаву, вирішили переглянути умови цього сумнівного компромісу. Як сказав голова Всеукраїнської аграрної ради Андрій Дикун, це все одно, якби у нас позичили тисячу доларів, а повернули 700 і сказали при цьому: «Хлопці, це ж гарний компроміс, погоджуйтеся». Група народних депутатів на прохання аграріїв розробила і добилася включення до порядку денного сесійних засідань ВР законопроект №7403-2, який пропонує повністю повернути колишній режим адміністрування ПДВ під час експорту цих культур. Однак він так і не був розглянутий. Причиною обурення аграріїв стало також перетягування ковдри між Урядом і Адміністрацією Президента під час ухвалення законопроекту про врегулювання земельних відносин на місцевому рівні.

Аби донести свою позицію до Глави держави, Верховної Ради, Уряду, аграрії зібралися 7 лютого в Українському домі на Всеукраїнське аграрне Віче. Були запрошені також народні депутати та депутати обласних рад. Дискусія була доволі гострою.

–Влада, мабуть, вирішила, що аграрії – дійна корова, яку прийшла пора знову подоїти, але молоко закінчується, отже, треба її зарубати і відправити на м’ясо, а шкуру здерти,  – так коментує ситуацію керівник господарства з Хмельницької області Алім Міщук. –  Маніпуляції із ПДВ пояснюють тим, що завдяки цьому експортні потоки олійних культур будуть спрямовані на вітчизняні переробні підприємства. Але якщо при цьому виграє «Кернелл» та інші магнати, то ми програємо, адже трейдер, не одержавши ПДВ, автоматично знизить закупівельну ціну на продукцію. Ціна питання – 10-15 млрд гривень, тобто це ні що інше, як схема. Але ж ми на землі працюємо не за схемами, якщо надурив землю, то й відповідно нічого не одержиш, а тут пропустили якийсь закон серед ночі, і заробили на схемі 10 мільярдів грн. Крім того в нас є й інші питання, наприклад, наполягаємо на ухваленні законопроекту №7363, який вирішує багато питань на користь аграріїв і місцевих громад. Але є там і сумнівні моменти: державні землі передаються від урядових структур до РДА, а чому їх напряму не передати селам? В цьому законопроекті пропонується виділяти по одному гектару працівникам соціальної сфери. Але мені ставлять запитання нові працівники, які прийшли в господарство після 2001 року, коли закінчилося розпаювання угідь, і пропрацювали по 10-15 років: чому вони не можуть одержати отой гектар? Одне слово, у нас маса запитань. Ми не хочемо перекривати дороги, брати участь в інших акціях, щоб не розхитувати ситуацію в країні, тим більше, що через місяць у поле. Настав час нам, аграріям, справді об’єднатися і виробити якісь цивілізовані форми впливу на владу…

 Віче підтримало пропозицію щодо створення міжфракційного депутатського об’єднання, мета якого консолідувати зусилля громадського сектору та політичних сил задля впровадження потрібних та розумних реформ у аграрному комплексі. Очікується, що їх наслідком стане зростання аграрного виробництва, зайнятості на селі, податкових надходжень, валютної виручки, збільшення інвестицій у сільське господарство та захист прав власників й орендарів земельних ділянок…

Олександр КАРПЕНКО.

Інфоіндустрія