Леонід Козаченко: «Без ефективного ринку праці Україні залишиться експортувати лише grains та brains»
12.06.2018
Якими у майбутньому будуть професії та ринок праці? Про це в Національній академії наук України в п’ятницю дискутували парламентарі, експерти, представники міністерств, асоціацій роботодавців, рекрутингових агентств та міжнародних і громадських організацій. Круглий стіл організували Рада підприємців при КМУ та Конфедерація роботодавців України за підтримки Інституту професійних кваліфікацій.Йшлося про нові професії, ринок праці та освіту, що мають відповідати сучасним економічним викликам. На думку народного депутата, голови Ради підприємців при КМУ, президента Української аграрної конфедерації Леоніда Козаченка, наша держава зіштовхнулась із великою проблемою – черговою хвилею трудової еміграції, яка вже позначається на темпах економічного розвитку. Брак робочих рук – це не єдиний виклик, який стоїть перед країною. В умовах кризи необхідні також структурні зміни в сфері освіти. Нині кількість вищих навчальних закладів в Україні перевищує загальноєвропейську статистику. Але чи відповідає набір освітянських кваліфікацій та рівень знань у вишах сучасним потребам іноваційного розвитку нашого суспільства та появі нових технологій? Це питання лишається відкритим. Система освіти не готує кадри для економіки знань, індустрії 4.0 – Ринок ноу-хау розвивається космічними темпами і через 20 років рівень кібернетизації виробництва сягне 80%. Протягом даного проміжку часу, також, до 50% усіх нині існуючих професій можуть зникнути внаслідок цифровізації та інших промислових іновацій. А це в свою чергу скоротить попит на робочу силу.
Радикальних змін зазнають і засоби виробництва, і економічний уклад, – вважає Леонід Козаченко. Щоб переконатися в швидких темпах, якими змінюється сучасне сільське господарство, достатньо відвідати найбільшу в Україні та Східній Європі виставку Агро-2018. Там представлені сучасні трактори та комбайни, які управляються дистанційно. Повністю комп’ютеризований комбайн може ефективно працювати без комбайнера цілодобово, визначати кількість та якість зерна. Після потрапляння зібраного врожаю на зерносховище власник отримує весь спектр необхідної інформації без втручання людського фактору.
Сучасні технології відкрили нові сфери в агробізнесі – вже виникла цифрова агрономія та цифрова ветеринарія, оптимізуються усі технологічні процеси, як у виробництві та переробці сільгосппродукції, так і в управлінні фінансовими та людськими ресурсами. Тут працюють нові фахівці, але цих професій в Україні ще немає. Держава не формує нового класифікатора професій.
Тому наразі дуже важливо розробити правила, за якими основні учасники процесів зміни назв і змісту професій будуть не шкодити інтересам одне одного (як, наприклад, сталося з професією «автослюсар», яку зараз змінюють на «слюсар рухомих машин» без узгодження цього питання з роботодавцями й іншими учасниками ринку праці, і розробити механізми взаємодії цих учасників з метою узгодження процесів змін).
За словами Леоніда Козаченка, свого часу Україна могла пишатись значним потенціалом у галузі космічних технологій, літакобудування, комп’ютеризації, генної інженерії. На жаль, сьгодні усе це майже втрачено. За таких умов Україні залишається експортувати лише grains та brains.
– Наш круглий стіл, який присвячений професіям майбутнього та реаліям України, має розробити дієві пропозиції для законодавчої та виконавчої гілок влади. Адже брак професіоналів та неефективна система освіти, а значить і ринок праці тільки стають перешкодами на шляху розвитку України. Виконавча влада має збагнути просту істину: без кадрів не буде й реформ і прийняти відповідні рішення, – зауважив Леонід Козаченко.
ІЦ УАК
Інфоіндустрія
Читайте нас у TelegramПов’язані теми:
