У пошуках формули швидкого розвитку АПК України
07.12.2017
6 грудня відбулась підсумкова XI Міжнародна конференція «Ведення аграрного бізнесу», організована Асоціацією «Український клуб аграрного бізнесу» спільно з агенцією AgriEvent. На події, яка щорічно збирає керівників та власників компаній, представників влади, іноземних експертів були обговорені результати 2017 року для українського аграрного сектору, розглянуті основні регуляторні зміни та визначені тренди й перспективи розвитку вітчизняного аграрного бізнесу на наступний рік. За словами Тараса Висоцького, генерального директора Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» метою конференції є налагодження діалогу між бізнесом та владою, адже співпраця між ними є однією з основних передумов розвитку сільського господарства. «Ми спільно маємо провести аналіз проблем, визначити завдання, а головне – вивести формулу швидкого розвитку аграрної галузі. На події ми приділили увагу найбільш значущим питанням для агробізнесу, які суттєво впливають на його подальше функціонування та розвиток», – коментує Тарас Висоцький.
Програма події складалася з 6-ти сесій, присвячених актуальним темам 2017 року. Під час кожної сесії ефективним інструментам та векторам розвитку на 2018 рік. Під час першої сесії «Агробізнес 2018: час для зростання» було обговорено залучення інвестицій, державну підтримку АПК у 2018 році та законодавчі ініціативи боротьби із земельним рейдерством. Алекс Ліссітса, Президент Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» розповів про основні передумови для залучення прямих іноземних інвестицій в агропромисловий комплекс України: «Серед 20-ти найбільших європейських країн по статистиці надходжень прямих іноземних інвестицій за 2016 рік, Україна знаходиться на 19 місці, в топ-100 найбільших країн світу – на 57. Тільки 3% прямих іноземних інвестицій було направлено саме в агросектор. При цьому, 30 % інвестицій ($ 190 млн) фактично є фінансовою допомогою від організацій, на кшталт IFC, EBRD. Для того, щоб підвищити позицію України на міжнародному ринку та сприяти збільшенню інвестиційних надходжень ми маємо створити наш бренд за допомогою цілеспрямованої та комплексної політики, використання сучасних комунікаційних платформ та залучення досвідчених професіоналів. Необхідно розвивати на своїй території цікаві об’єкти для інвестицій, формувати локальні кластери з брендом, що буде всесвітньо відомим, cприяти виникненню синергії між сильним секторами економіки України, наприклад агро й IT та вирішувати проблему людського капіталу і трудової міграції», – зазначив Алекс Ліссітса.
Олександр Бакуменко, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин розповів про те, що нового передбачає держбюджет на 2018 рік для аграріїв: «У порівнянні з минулим роком аграрний бюджет збільшений. На нашу думку, він має базуватися на принципах довгостроковості і визначеності. Необхідно, щоб 70-80% бюджету виділялася на затверджені напрямки з року в рік: квазідотації, фінансову підтримку компенсації вартості техніки та фермерство. Інші 20-30% статей держпідтримки – виділяти на нові пілотні напрямки, і якщо вони будуть ефективними, — збільшувати асигнування».
Під час другої сесії «Захист агробізнесу в турбулентні часи» було проаналізовано методи унеможливлення подвійної реєстрації земельних ділянок, діючі інструменти захисту від земельного рейдерства, ефективні шляхи взаємодії з ДФС та судову практику в земельних спорах. Олег Кулініч, народний депутат, голова підкомітету з питань земельних відносин Аграрного комітету ВРУ розповів про законодавчі ініціативи для боротьби із земельним рейдерством: «В антирейдерському законопроекті ми пропонуємо установити механізм обов’язкової онлайн-перевірки того факту, чи існують на ту чи іншу ділянку раніше укладені договори оренди. Окрім того, новим законопроектом ми установлюємо, що та реєстрація договорів оренди, яка існує лише в паперовій формі, і яка була здійснена ще до 2004 року, повинна бути оцифрована протягом року Держгеокадастром і внесена в кадастр у електронній формі», — прокоментував Олег Кулініч.
Інфоіндустрія
Пов’язані теми:
